Філологія. Літературознавство.
1. Береза І.Ю. ПЕРЕГУК ДЗВОНІВ І СЛОВЕС
У статті розглядається традиція відображення синтезу мистецтв в українській літературі від «Повісті минулих літ» до сьогодення на прикладах історичної прози і у зв’язку із світовою літературою. Через опис соборів (архітектура, музика) виділяється майстерність автора акцентувати загальнолюдську проблему охорони і збереження пам’яток культури. До аналізу залучено твори письменників доби романтизму – «Собор Паризької Богоматері» Віктора Гюго, «Чайковський» Євгена Гребінки та класиків української літератури ІІ половини ХХ – початку ХХІ ст. – «Собор», «Щоденники» Олеся Гончара, «Диво», «Тисячолітній Миколай» Павла Загребельного. Не оминається увагою тема всебічних мистецьких зацікавлень непересічних письменників-маркерів своїх епох та культур.
Ключові слова: архітектура, музика, спів, агіографія, романтизм, взаємовпливи видів мистецтва, християнство, духовність, охорона пам’яток культури, традиція.
2. Березіна Д.Ю. ФЕНОМЕН FANFICTION: ПРАВИЛА ГРИ БЕЗ ПРАВИЛ
Стаття присвячена аналізу фанфікшена як одного з явищ мережевої літератури. Запропоновано короткий екскурс в історію феномена фанатської літератури та виокремлено основні етапи його розвитку. Розглядається своєрідність фанфікшена як виду сучасної літературної творчості, поняття канону та фанону у фанатській літературі, а також основні жанрові категорії та види фанфікшена. Окрему увагу приділено реалізації суб’єктів авторського плану у фанфікшені.
Ключові слова: фанфікшен, канон, фанон, фанатська література, мережева література, інтерпретація, автор.
3. Бондаренко О.Ю. КІТЧ, МАСКУЛЬТ ТА «КОЛИВАННЯ ВЛАДИ» В РОМАНАХ Т. ПІНЧОНА «В.» ТА «ВИГУКУЄТЬСЯ ЛОТ 49»
У статті аналізується використання елементів кітчу та маскульту в романах американського письменника-постмодерніста Томаса Пінчона «В.» та «Вигукується лот 49». Особлива увага приділяється ідеологічному навантаженню вищезазначених текстуальних елементів. Автор демонструє, як іронічне обігрування кітчу та сюжетів популярної літератури в пінчонівських романах дозволяє піддавати деконструкції владний потенціал структур масової свідомості. З іншого боку, в статті досліджено симулякричну природу кітчу, яка може сприяти створенню неоднозначної ідеологічної ситуації в тексті. Це явище автор також пов’язує з різними можливостями рецепції романів Пінчона наївним та досвідченим читачем
Ключові слова: кітч, маскульт, влада, симулякр, гіперреальність.
4. Волошина Н.В. СИМВОЛІЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ СНІВ У ТВОРАХ ДАВНІХ ТА СУЧАСНИХ ПОЕТІВ
Розглянуто спосіб інтерпретації сновидінь у творах поетів. З давніх часів сновидіння та їх значення ідентифікували з символами й ритуалами. Поети часто зображають сновидіння героїв у творах, а читачеві залишається здогадатися про смисл сновидінь, якщо поет сам не пояснює їх значення. Феномен символіки відзначають і психоаналітики, зокрема З. Фрейд у теорії снів, хоча вважає, що не всі образи снів є символами, і сновидіння використовує не тільки зоровий, але й словесний матеріал. Так, З. Фрейд ніколи не закликав до безпосередньої, прямої трактовки символів, лише вільні асоціації можуть вказати на символічне значення того чи іншого елементу сновидіння. Сама по собі «константність» символів робить їх надособистісними й транскультуральними.
Ключові слова: символ, ритуал, константна символіка, символізм, теорія снів, підсвідоме, вільні асоціації.
5. Гаврилюк Н.І. РЕЦЕПЦІЯ БАРОКО В НОВІТНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ
У статті розглядаються способи рецепції епохи Бароко в новітній українській поезії. Сприйняття може бути як безпосереднім (актуалізація елементів емблематичної поезії, звернення до розлогих заголовків), так і опосередкованим (крізь призму видатної постаті та її світобачення). До власне барокових концептів долучається контекст Святого Письма, античної філософії та міфології, української фольклорної традиції. На перетині зазначених текстів формується особлива метафорична мова, яка підносить буденні явища дійсності до філософської емблеми. З-поміж таких емблем у віршах Зої Жук виокремлюється емблема часу, що розглядається як співвідношення вічного та минущого. Смертність людини змушує її шукати можливість долучитися до вічності.
Ключові слова: рецепція, Бароко, емблематична поезія, емблема часу.
6. Горелова О.В. ОДИНОКИЙ КОВБОЙ, ТОНТО І ДИМОВІ СИГНАЛИ: БОРОТЬБА ЗІ СТЕРЕОТИПАМИ В ЛІТЕРАТУРІ ТА КІНО АМЕРИКАНСЬКИХ ІНДІАНЦІВ
Статтю присвячено висвітленню стереотипів про американських індіанців, що були створені домінуючим євро-американським суспільством, у збірці Шермана Алексі «Одинокий ковбой і Тонто б’ються на небесах» та фільмі «Димові сигнали», сценарій до якого був написаний за мотивами оповідань збірки. У статті розглядається характер оповідань, переваги та недоліки поєднання перегляду фільму з читанням книги, а також особливості назви збірки пов’язані із розвінчанням стереотипу «white man’s Indian».Стаття також звертає увагу на характерні риси літератури американських індіанців, розуміння яких є важливим для адекватного сприйняття текстів
Ключові слова: Ключові слова: американсько-індіанський наратив, «індіанець білої людини», процес оповідання, вистава, поп культура, циркулярність наративу, церемонія.
7. Гунько Т.В. КОНЦЕПЦІЯ БАРОКО ЕУЖЕНІ Д’ОРСА ТА ЕСТЕТИКА ФОРМАЛІЗМУ
Метою цієї статті є вивчення впливу методу формального аналізу Генріха Вельфліна на формування концепції бароко Еужені д’Орса. В статті наведено порівняльний аналіз основних понять даних концепцій. Особлива увага приділяється проблемі періодичності та реабілітації бароко.
Ключові слова: бароко, класицизм, еон, історична константа, формальний аналіз, «реабілітація» бароко, періодичність, морфологічні пари.
8. Коваль М.Р. ФІЛОСОФІЯ МУЗИКИ В РОМАНІ Р. ПАВЕРСА «ЧАС НАШОГО СПІВУ» (THE TIME OF OUR SINGING)
У статті на прикладі роману Р. Паверса «Час нашого співу» (The Time of Our Singing, 2003) розглядається модель суб’єктивізації історичного досвіду, що базується на баченні музики як філософії буття, як способу розуміння сучасності та як інструменту для самореалізації особистості. Через призму життя сім’ї Стромів-Дейлі, що вирішують виховати своїх дітей поза межами історії та расових обмежень у мікросвіті чистого мистецтва, аналізуються різні підходи до етосу музики. Розглядаються також проблеми соціальної функції мистецтва, взаємозалежності американської та європейської культур і впливу музики на конструювання художнього тексту.
Ключові слова: музика, раса, діалог культур, історія, ідентичність, циклічність
9. Коляса О.В. ГІПЕРТЕКСТУАЛЬНІ РИСИ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОГО ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ
У статті розглядається концепція гіпертексту, визначаються його основні ознаки та дається лінгвістичний аналіз творів американських постмодерністів, в яких виявляються гіпертекстуальні риси такі як дисперсність, нелінійність та мультимедійність.
Ключові слова: гіпертекст, Інтернет, нелінійність, дисперсність, мультимедіа.
10. Косарєва Г.С. КОМЕНТАРІ ВАЛЕРІЯ ШЕВЧУКА ДО ЛІТОПИСУ САМІЙЛА ВЕЛИЧКА ЯК ПОЗАТЕКСТОВА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
У статті розглядаються різновиди коментарів як позатекстової інтерпретації Валерієм Шевчуком барокової пам’ятки – Літопису Самійла Величка.
Ключові слова: коментар, позатекстова інтерпретація, художня рецепція.
11. Крамар В.Б. ТЕМА ПЕРШОВИТОКУ І ОКРЕМІ ФОРМАЛЬНІ ЗАСОБИ ЇЇ ВТІЛЕННЯ. ДОСВІД КАТАЛАНСЬКОЇ ПРОЗИ
У статті стверджується, що наївна свідомість каталанського літературного протагоніста є основним засобом розкриття жорстокої реальності XX ст. Людина може знайти схованку від насильства історії лише живучи за законами дитячої моралі, оскільки навіть католицька доктрина проголошується недостатнім засобом порятунку. Формально недобра енергія зовнішнього світу втілена через предметні й просторові художні модифікатори, які обмежують, навіть фізично, свободу головної героїні.
Ключові слова: наївна свідомість, сюжет, каталанський роман, формальні засоби.
12. Кудлей Е.П. ПЕРЕОЦЕНКА СУЩНОСТИ ЭСТЕТИЗМА С ПОЗИЦИЙ ХРИСТИАНСТВА В ИСПОВЕДИ ОСКАРА УАЙЛЬДА «DE PROFUNDIS»
У статті досліджується питання духовно-етичної еволюції Оскара Вайлда, що призвело письменника до переосмислення ролі мистецтва та призначення художника. Перенесені випробування наприкінці життя посилили цікавість Вайлда до ідейних проблем християнства, що відобразилося у його пізньому творі «De Profundis».
Ключові слова: естетизм, християнство, мистецтво, митець, душа, творчість, художник, упокорення, духовно-етична еволюція.
13. Левицька О.С. ТЕКСТ/КІНОТЕКСТ: ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ТВОРІВ ДЖОНА ФАУЛЗА ДО ІГРОВОГО КІНО
У статті розглянуто особливості адаптації романів Джона Фаулза «Колекціонер», «Маг», «Жінка французького лейтенанта» до поетики ігрового кіно. Здійснено зовнішньоконтекстуальний порівняльний аналіз художніх тексів з їхніми екранними втіленнями. Проаналізовано особливості поетики часопростору романів та кіноверсій, а також з’ясовано роль контексту моделюванні тексту та кінотексту.
Ключові слова: Дж. Фаулз, «Колекціонер», «Маг», «Жінка французького лейтенанта», адаптація, художній час, художній простір, текст, контекст, екранізація.
14. Маценка С.П. ХУДОЖНІЙ ТЕКСТ ЯК ФОНОГРАФІЯ: МУЗИКАЛЬНІ ОБРАЗИ У НІМЕЦЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ
Стаття присвячена «вербальній музиці», аспекту музикальності художньої літератури, сутність якого полягає в описі музичних творів та їхнього естетичного впливу засобами словесного мистецтва. Цей процес розглянуто як поетологічну проблему, оскільки його наслідком є специфічні акустичні виміри тексту, який тому охарактеризовано як фонографічний феномен. При цьому музика є літературним звуковим простором, який відображає фонографічний профіль епохи, діахронію окремих звукових образів, звукові характеристики діючих персонажів. Із цією метою досліджено романи сучасної німецької літератури, які містять музикальні образи.
Ключові слова: фонографія, вербальна музика, роман, музикальний образ.
15. Недвига О.М. ВПЛИВ РЕЙЄСІВСЬКОГО ІНТЕРТЕКСТУ НА ПОЕТИКУ ПРОСТОРУ І МІСЦЯ У РОМАНАХ Р. БОЛАНЬО «АМУЛЕТ» ТА «ДИКІ ДЕТЕКТИВИ»
У даній статті розглянуто актуальність та основні напрямки постмодерністського переспіву чилійським письменником Роберо Боланьо геополітичного і топографічного складників дискурсу Альфонсо Рейєса, мексиканського есеїста і культуролога, який зіграв вирішальну роль у переосмисленні сутності латиноамериканської/мексиканської ідентичності в Мексиці у першій половині ХХ ст.
Ключові слова: Альфонсо Рейєс, Роберто Боланьо, ідентичність, національний пейзаж, кастильський пейзаж, край найпрозорішого повітря, магічний реалізм, мапа.
16. Павлюк Х.Б. «СТО ГОДИН ЩАСТЯ» ВЕРОНІКИ ТУШНОВОЇ: ПОЕЗІЯ СЕРЦЯ ЧИ МУЗИКА ДУШІ?
Ліричні твори В. Тушнової пізнього періоду аналізуються в автобіографічному аспекті. Особлива увага звертається на мотив «обділеності щастям», притаманний поколінню поетів-фронтовиків. В результаті дослідження робиться висновок про увіковічення ліричного доробку поетеси у музичних творах як свідчення нерозривної єдності музики й літератури.
Ключові слова: покоління, лірика, камерна поезія, мотив обділеності, естетична проблема, музичний твір, трагічна інтонація.
17. Пронкевич О.В. КУЛЬТУРНИЙ ТУРИЗМ І «ВИНАЙДЕННЯ» ІСПАНІЇ
Мета публікації – розкрити роль культурного туризму у формуванні моделей національної ідентичності Іспанії протягом доби модерності, а також за часів постмодерністської епохи. Розглянувши явище «танатуризму» часів франкізму та історію жанру фламенко, автор робить теоретичні узагальнення відносно ролі туризму в націотворенні.
Ключові слова: національний міф, національний наратив, культурний туризм, націотворення.
18. Руссова В.М. СЕРЕДНЬОВІЧНА КУЛЬТУРА ЯК ОБРАЗ РОМАНУ «ТИСЯЧОЛІТНІЙ МИКОЛАЙ» ПАВЛА ЗАГРЕБЕЛЬНОГО
У даній статті аналізується багатомірність естетичних зацікавлень в історії культури Павла Загребельного та його майстерність відтворювати в своїх історичних романах картини певної епохи. Наголошується розвиток ідеї збереження культурної спадщини українського народу письменником у своїй романістиці впродовж 60-90-х років ХХ століття. Згадано джерела фактологічного матеріалу для опису освіти, мистецтва, етнографічних аспектів середньовічної України. Розглянуто описи, згадки, алюзії щодо середньовічного культурного простору Київської Русі, України ХVІІ століття в контексті світової культури та у співставленні з російською культурою в першій книзі роману «Тисячолітній Миколай» Павла Загребельного. Йдеться і про актуалізацію проблеми місця духовної еліти нації в історичному розвитку нашої держави.
Ключові слова: київські літописи, літературна медієвістика, автокоментар, інтерпретація, європейська освіта, християнство, духовність.
19. Філіп Ю.Л. СТОРІНКАМИ ЧЕРНІВЕЦЬКОГО ЖУРНАЛУ ДЛЯ ДІТЕЙ «УКРАЇНСЬКА ЛАСТІВКА» (1933-1940 рр.)
У статті автор досліджує особливий період (1920-1930 роки) в історії української дитячої літератури: вивчення феномену «дитяча поезія буковинців» та видання дитячого часопису «Українська ластівка».
Доведено, що саме твори для дітей буковинських письменників є гідним внеском у скарбницю української дитячої літератури, засвідчивши достатньо високий рівень розвитку буковинського письменства, призначеного найменшим читачам.
Ключові слова: дитяча література, дитячий часопис, поезія.
20. Філоненко С.О. ЛІТЕРАТУРНЕ РЕМЕСЛО ДЛЯ «ЧАЙНИКІВ» ТА «ІДІОТІВ»
У статті розглядається специфічний тип видань – самовчителі, посібники, керівництва для написання популярної белетристики. Вони аналізуються як феномен індустрії масової культури. Висвітлюється роль самовчителів у підтриманні жанрового канону, що є ключовою категорією для масової літератури. Ці видання пов’язані зі своєрідністю категорії авторства в популярній белетристиці, перетворенням митця на ремісника, залученням аматорів до літературної творчості. Жанрові самовчителі відіграють важливу роль у функціонуванні масової літератури як нормативної поетики. Вони включені до системи видавничо-маркетингової діяльності, орієнтують початківців на наявні вимоги і вказівки спеціалізованих видавництв задля успішного продажу рукопису.
Ключові слова: масова література, масова культура, письменницькі самовчителі, жанровий канон, нормативна поетика.
21. Чишинська О.М. БІБЛІОТЕКА ЯК МЕТАФОРА: РЕФЛЕКСІЯ РОЗВИТКУ МЕДІЙНИХ ЗАСОБІВ
Предметом дослідження у даній статті є бібліотека як метафоричний образ. Ключові завдання: дослідити та схарактеризувати його значення. У статті представлено та проаналізовано концепт бібліотеки на основі роману «Цвайвассер, або бібліотека помилування» Т. Лєра та теоретичних статей Ґ. Штокера. Особлива увага приділена власне образу книгозбірні як реакції на розвиток телебачення та комп’ютерних технологій.
Ключові слова: Томас Лєр, метафорична бібліотека, метафоричний образ.
22. Шавокшина Н.В. ТИПОЛОГІЯ СМІХОВИХ ПЕРСОНАЖІВ В УКРАЇНСЬКОМУ, ЧЕСЬКОМУ ТА РОСІЙСЬКОМУ ПОСТМОДЕРНІЗМАХ (БЛАЗЕНЬ – ПАБІТЕЛЬ – ЮРОДИВИЙ)
У контексті дослідження реалізації топосу карнавалу в слов’янських постмодерних літературах, автор статті аналізує образи блазня, пабітеля та юродивого – сміхових персонажів, специфічних для, відповідно, українського, чеського та російського постмодернізмів. Виходячи з того, що їх у жодному разі не можна вважати відповідниками одне одного, хоча, звичайно, певна семантична близькість їх не заперечується, авторка аналізує різницю між цими персонажами, намагаючись пояснити причини, які впливають на видимі розбіжності в поведінці та образах блазня, пабітеля та юродивого.
Ключові слова: деконструкція, карнавал, маскарад, народна сміхова культура, юродство, блазеніада, «празька іронія», кітч, «маска-щит», «історична пам’ять».