Наукові праці - Екологія - Том №82

ЄФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗРОШУВАНИХ ЗЕМЕЛЬ
1. ДАВИДЧУК М.І., НІКІТЕНКО Г.В., ПОПОВА М.М., ХОНЕНКО Л.Г. ДИНАМІКА ВИКОРИСТАННЯ ЗРОШУВАНИХ ЗЕМЕЛЬ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
В статті коротко освітлені ґрунти Миколаївської області, на яких проводиться зрошення. Проаналізовано стан використання зрошуваних земель.
2. КІСОРЕЦЬ П.Ф., ДИЧКОВСЬКА Р.П., ОСОЛОНЦЬОВАНІСТЬ ТА ГУМУСОВИЙ СТАН ЗРОШУВАНИХ ГРУНТІВ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В ЗОНІ ДІЇ ІНГУЛЕЦЬКОЇ ЗРОШУВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ
У статті узагальнені та обґрунтовані результати дослідження зрошуваних грунтів області в зоні дії Інгулецької зрошувальної системи за 5-9 тури агрохімічного обстеження щодо їх солонцюватості, вмісту в них гумусу та запропоновані заходи щодо покращення їх властивостей і гумусового стану.
РАЦІОНАЛЬНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ
3. КРИВДА Ю.І., БУДЖЕРАК А.І., ОМЕЛЬНИЦЬКА І.Ю., ВАСИЛЕНКО А.М. ОСОБЛИВОСТІ УДОБРЕННЯ ТА ВОЛОГОСПОЖИВАННЯ КУЛЬТУР ПОЛЬОВОЇ СІВОЗМІНИ ЗА УМОВ НЕСТІЙКОГО ЗВОЛОЖЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПРИДНІПРОВ’Я
Відображено особливості формування водного режиму і водоспоживання польових культур при різних рівнях застосування добрив за умов несталого зволоження.
4. ГЕРАСЬКО Т.М., КОВАЛЕНКО Т.В., ОМЕЛЬНИЦЬКА І.Ю., ХЛІВНА Н.О. ПРОДУКТИВНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СПІВВІДНОШЕНЬ ДОБРИВ
Узагальнено результати вивчення залежності якісних параметрів зерна пшениці озимої від співвідношень внесених мінеральних добрив. Визначено зміни вмісту білка і клейковини залежно від рівня застосування добрив після різних попередників. Подано оцінку якості отриманого зерна пшениці озимої.
5. ГЕРАСЬКО Т. М., ПОНОМАРЕНКО М.П., ХЛІВНА Н.О., КАЛІНІЧЕНКО О.М. ПАРАМЕТРИ ЯКОСТІ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОПЕРЕДНИКА ТА РІВНЯ ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ
Узагальнено результати досліджень якості зерна пшениці озимої залежно від попередника та доз і співвідношень добрив. Виявлено зміни фізичних та біохімічних параметрів якості зерна.
6. ГЕРАСЬКО Т.М., КОВАЛЕНКО Т.В., ОМЕЛЬНИЦЬКА І.Ю., ХЛІВНА Н.О. РОЛЬ ДОБРИВ І ПОПЕРЕДНИКІВ У ФОРМУВАННІ ВРОЖАЮ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
Висвітлено результати 11-річних досліджень впливу добрив і попередників на продуктивність пшениці озимої. За умов несталого зволоження на чорноземах, реградованих від застосування N90P60K90, після гороху врожайність зерна коливалась від 50,8 до 63,6 ц/га.
7. ДАВИДЧУК М.І., НІКІТЕНКО Г.В., КОСТОВ І.І. МІНЕРАЛЬНІ ДОБРИВА – ВАГОМИЙ ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СОНЯШНИКУ
У статті висвітлено вплив мінеральних добрив, що вносяться при посіві та в підживлення, на врожайність і якість насіння соняшнику в умовах південного Степу України.
8. ШЕВЧУК М.Й., МЕРЛЕНКО І.М. TЕХНОЛОГІЯ ПРИГОТУВАННЯ ДОБРИВ “БІОТЕРМ-С” МЕТОДОМ БІОФЕРМЕНТАЦІЇ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ УКРАЇНИ
Приготування добрив “Біотерм-С” методом біоферментації дозволить отримати високоякісні добрива в умовах дефіциту традиційних органічних. Технологія передбачає побудову ферментаторів, правильний підбір компонентів за вмістом вологи, азоту і вуглецю та додавання 5-6 зернистих фосфоритів.
9. КРИВДА Ю.І. БУДЖЕРАК А.І. РЕАКЦІЯ БУРЯКУ ЦУКРОВОГО ТА СОНЯШНИКУ НА НОВІ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНІ БІОРАЦІОНАЛЬНІ ДОБРИВА
Установлено вищу ефективність від традиційних нових туків у формуванні врожаю та оплату одиниці їх поживних речовин приростом продукції. Завдяки застосуванню нових добрив є можливим позитивно вирішити екологічні та енергетичні проблеми.
10. ПАВЛЕНКО Т.В. УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ВІВСА ЗАЛЕЖНО ВІД УМОВ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ
Вивчена ефективність дії мінеральних добрив на величину та якість урожаю вівса при вирощуванні його в умовах південного Степу України.
11. ТЕТЕРЕЩЕНКО Н.М. ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ РІПАКУ ЯРОГО В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СОРТУ, НОРМИ ВИСІВУ, СПОСОБІВ СІВБИ ТА ДОБРИВ ЗА УМОВ НЕСТІЙКОГО ЗВОЛОЖЕННЯ
Подається короткий аналіз результатів досліджень залежності продуктивності посівів ріпаку ярого від сорту, способів сівби і норм висіву, а також змін якості насіння за умов нестійкого зволоження під впливом добрив.
12. ВЕРЕМЕЄНКО С.І., КУЧЕРОВА А.В., ДОЛЖЕНЧУК В.І., ЧЕЧЕЛЮК Н.Г., КІР’ЯНЧУК К.І., МУЗИКА В.І. ДИНАМІКА АГРОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ КОМПОСТІВ НА ОСНОВІ ОСАДІВ СТІЧНИХ ВОД ЗА СТАДІЯМИ КОМПОСТУВАННЯ
Наведено результати досліджень динаміки агрохімічних показників компостів різного компонентного складу на основі осадів стічних вод за стадіями компостування.
13. ХОМЯК П.В. ПРОДУКТИВНІСТЬ ГІБРИДІВ СОНЯШНИКУ СЕЛЕКЦІЇ А.М.Г. “МАГРОСЕЛЕКТ” НА РІЗНИХ ФОНАХ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ В УМОВАХ СКОРОЧЕНОЇ РОТАЦІЇ
У статті наведені результати досліджень по вивченню продуктивності гібридів соняшнику селекції А.М.Г. “Магроселект” на різних фонах мінерального живлення у короткоротаційній трипільній сівозміні в умовах південного Степу України.
14. КОСТРОМІТІН В.М., МУЗАФАРОВ І.М., РОЖКОВ А.О. ВПЛИВ ПОПЕРЕДНИКІВ І ФОНІВ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ НА ВРОЖАЙ ЗЕРНА ЯРОГО ТРИТИКАЛЕ
Узагальнено дані 3-річних досліджень (2005-2007 рр.) вивчення реакції ярого тритикале на попередники та фони мінерального живлення в парозернопросапній та зернотрав’яній сівозмінах.
15. МАЙСТРУК О.Я., СКАРЖИНСЬКИЙ В.Ф. ВМІСТ РУХОМИХ ФОРМ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН У ҐРУНТІ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ НА ЧОРНОЗЕМАХ ОПІДЗОЛЕНИХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Використання мінеральних добрив у дозі N45P30K30 під ярий ячмінь дає позитивний вплив на вміст рухомих форм поживних речовин у ґрунті, високу врожайність і пивоварну якість зерна в умовах західного Лісостепу України.
16. ТАТАРИКО Ю.Г., ГЛУЩЕНКО Л.Д., ДОРОШЕНКО Ю.Л., ШВИДЬ С.Ф., БРЕГЕДА С.Г., ТКАЧЕНКО С. К. ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ ГУМУСУ В ЧОРНОЗЕМІ ТИПОВОМУ ТА ЗАЛЕЖНІСТЬ ЙОГО ВІД СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ
Визначено, що при внесенні 18 т/га гною і N28P28К28 гумусний стан чорнозему типового важкосуглинкового формувався аналогічно перелогу.
АГРАРНА ЕКОЛОГІЯ
17. САВЧЕНКО І.М. НАПРЯМИ АГРОЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МИКОЛАЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА УААН
Подано основні результати і напрями досліджень Миколаївського Інституту агропромислового виробництва по використанню еколого-біологічних технологій у землеробстві та рослинництві.
18. КРИВДА Ю.І., ПОНОМАРЕНКО М.П., ЗАЇКА І.В., ВАСЮРА Н.І., БУРКАЦЬКА Т.Г., КРАВЧЕНКО Т.О., ОМЕЛЬНИЦЬКА І.Ю., ЗМІНИ ЕКОЛОГО-ТОКСИКОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ҐРУНТІВ І РОСЛИН У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ ВНАСЛІДОК РАДІАЦІЙНИХ І ТЕХНОГЕННИХ АВАРІЙ
Висвітлено результати досліджень наслідків аварій на ЧАЕС та Одеській залізниці. Встановлено зміни щільності забруднення та вмісту Cs-137 i Sr-90 у ґрунті та рослинах, а також нітратів у ґрунті та воді на місцях аварії.
19. ПУЗНЯК О.М. ВПЛИВ РІЗНИХ ВИДІВ І ДОЗ ДОБРИВ НА НАДХОДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ У РОСЛИННИЦЬКУ ПРОДУКЦІЮ НА ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТИХ ҐРУНТАХ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ
Встановлено вплив різних видів і доз добрив на інтенсивність коефіцієнту біологічного поглинання елементів живлення рослинам, що вирощуються на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах. Подано особливості накопичення елементів живлення для формування високого та якісного урожаю сільськогосподарською продукцією. За використання органічної та органо-мінеральної системи показано посилене поглинання мікроелементів (особливо Zn). За пріорітетом вмісту у зерні озимої пшениці та жита виділено черговість таких елементів: марганець > цинк > мідь > бор.
20. КОРНАЦЬКА О.В., ФЕДОРЕНКО В.М., ФЕДОРЕНКО В.М., ПИДА С.В. ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ І БІОПРЕПАРАТІВ НА ЯКІСТЬ І ПРОДУКТИВНІСТЬ ОВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ В ЗАКРИТОМУ ҐРУНТІ
Вермистим у поєднанні з мінеральним живленням стимулював краще засвоєння макроелементів на експериментальній ділянці в 1,25 (N) 1,5 (Р) та 1,2 (К) раз по відношенню до контролю. Також спричинив збільшення каротину в помідорах до 176,8 мг/кг та в огірках до 46,0 мг/кг порівняно з контрольною теплицею – 113,6 мг/кг та в огірках 27,5 мг/кг відповідно.
21. ТРОЇЦЬКИЙ М.О., МАКАРОВА Г.А. ВИВЧЕННЯ ПРОСТОРОВИХ ТА ГЕНЕТИЧНИХ АСПЕКТІВ ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТІВ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОСТЕПОВОЇ ПІДЗОНИ)
За допомогою статистичних методів та просторового аналізу із застосуванням ГІС-технологій вивчалися зміни вмісту міді, кадмію та свинцю у північній степовій підзоні Миколаївської області. Перехід від адміністративно-територіального до ландшафтно-територіального підходу просторової інтерпретації результатів моніторингу ґрунтів дозволяє підвищити його достовірність. Також цінну інформацію про забруднення ґрунтів важкими металами, яка під час обробітку результатів за адміністративним принципом ігнорується, дає врахування генетичних факторів ґрунтоутворення.
22. ЧЕРНІЙ Б.Є., ДЗЯБА Г.М. ДИНАМІКА ЗАБРУДНЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ РАДІОНУКЛІДАМИ ЦЕЗІЮ-137 ТА СТРОНЦІЮ-90 В ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ
У даній статті приведено аналіз основних результатів, проведених лабораторією радіологічних досліджень центру “Облдержродючість” за період з 1985 по 2007 роки. За ці роки було уточнено динаміку накопичення радіонуклідів у ґрунтах даних контрольних ділянок.
Отримані результати динаміки накопичення радіонуклідів дають можливість розробляти захисні заходи щодо зниження коефіцієнту переходу їх у системі ґрунт-рослина, що дасть можливість знизити їх шкідливий вплив на організм людини.
23. ТАРАРІКО О.Г., ФРОЛОВА О.М. ОЦІНКА КРИЗОВИХ ЯВИЩ В АГРОЕКОСИСТЕМАХ ЗА ДАНИМИ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ
Показана можливість визначення просторового розповсюдження вітрової ерозії та прояву посушливих явищ за даними дистанційного зондування з космосу
24. МЕЛЬНИК А.І. ВПЛИВ АГРОХІМІЧНИХ КОНТРЗАХОДІВ НА ВМІСТ ЦЕЗІЮ-137 У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІЙ ПРОДУКЦІЇ НА ЛІВОБЕРЕЖНОМУ ПОЛІССІ
За результатами радіоекологічного моніторингу встановлено, що за 15 років вміст цезію-137 у сільськогосподарській продукції на Чернігівщині знизився в 1,4-3,8 раза. Це зумовлено зменшенням забруднення радіонуклідом ґрунту, внаслідок як природних процесів (розпаду, перерозподілу і фіксації), так і зниження інтенсивності його міграції в системі “грунт – рослина” під впливом спеціальних контрзаходів.
25. МАРТЕНЮК О.М. ВЕРТИКАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ 137Cs ТА 90Sr В ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТОМУ СУПІЩАНОМУ ГРУНТІ
Розглянуто питання просторового розподілу радіонуклідів 137Cs та 90Sr в дерново-підзолистому супіщаному ґрунті в умовах зони Полісся Житомирської області. На основі пошукових та моніторингових даних проведено порівняння розподілу 137Cs та 90Sr по ґрунтовому профілю.
26. ПЕНЗЕНИК Ю.Ю., ФАНДАЛЮК А.В., ПАСІЧНИК О.Р., СТЕПАШУК І.С. ЕКОТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ПРИТРАСОВИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ У ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Висвітлюються проблеми забруднення важкими металами, такими, як свинець, цинк і кадмій, сільськогосподарських угідь, прилеглих до основних автошляхів і контрольно-пропускних пунктів.
27. ОНИЩЕНКО Г.М., КАТРУША О.В. РОЛЬ АГРОЕКОЛОГІЧНОГО ПАСПОРТА ПРИ ВИЗНАЧЕННІ СТАНУ ГРУНТУ
Висвітлено актуальні питання з агроекологічних аспектів охорони родючості ґрунтів і навколишнього природного середовища.
Звернено увагу на вирішення проблеми якісної оцінки землі при сучасному реформуванні земельних відносин.
28. САВЧЕНКО І.М. НАПРЯМИ АГРОЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МИКОЛАЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА УААН
Подано основні результати і напрями досліджень Миколаївського Інституту агропромислового виробництва по використанню еколого-біологічних технологій у землеробстві та рослинництві.
29. КРИВДА Ю.І., ПОНОМАРЕНКО М.П., ЗАЇКА І.В., ВАСЮРА Н.І., БУРКАЦЬКА Т.Г., КРАВЧЕНКО Т.О., ОМЕЛЬНИЦЬКА І.Ю., ЗМІНИ ЕКОЛОГО-ТОКСИКОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ҐРУНТІВ І РОСЛИН У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ ВНАСЛІДОК РАДІАЦІЙНИХ І ТЕХНОГЕННИХ АВАРІЙ
Висвітлено результати досліджень наслідків аварій на ЧАЕС та Одеській залізниці. Встановлено зміни щільності забруднення та вмісту Cs-137 i Sr-90 у ґрунті та рослинах, а також нітратів у ґрунті та воді на місцях аварії.
30. ПУЗНЯК О.М. ВПЛИВ РІЗНИХ ВИДІВ І ДОЗ ДОБРИВ НА НАДХОДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ У РОСЛИННИЦЬКУ ПРОДУКЦІЮ НА ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТИХ ҐРУНТАХ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ
Встановлено вплив різних видів і доз добрив на інтенсивність коефіцієнту біологічного поглинання елементів живлення рослинам, що вирощуються на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах. Подано особливості накопичення елементів живлення для формування високого та якісного урожаю сільськогосподарською продукцією. За використання органічної та органо-мінеральної системи показано посилене поглинання мікроелементів (особливо Zn). За пріорітетом вмісту у зерні озимої пшениці та жита виділено черговість таких елементів: марганець > цинк > мідь > бор.
31. КОРНАЦЬКА О.В., ФЕДОРЕНКО В.М., ФЕДОРЕНКО В.М., ПИДА С.В. ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ І БІОПРЕПАРАТІВ НА ЯКІСТЬ І ПРОДУКТИВНІСТЬ ОВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ В ЗАКРИТОМУ ҐРУНТІ
Вермистим у поєднанні з мінеральним живленням стимулював краще засвоєння макроелементів на експериментальній ділянці в 1,25 (N) 1,5 (Р) та 1,2 (К) раз по відношенню до контролю. Також спричинив збільшення каротину в помідорах до 176,8 мг/кг та в огірках до 46,0 мг/кг порівняно з контрольною теплицею – 113,6 мг/кг та в огірках 27,5 мг/кг відповідно.
32. ТРОЇЦЬКИЙ М.О., МАКАРОВА Г.А. ВИВЧЕННЯ ПРОСТОРОВИХ ТА ГЕНЕТИЧНИХ АСПЕКТІВ ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТІВ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОСТЕПОВОЇ ПІДЗОНИ)
За допомогою статистичних методів та просторового аналізу із застосуванням ГІС-технологій вивчалися зміни вмісту міді, кадмію та свинцю у північній степовій підзоні Миколаївської області. Перехід від адміністративно-територіального до ландшафтно-територіального підходу просторової інтерпретації результатів моніторингу ґрунтів дозволяє підвищити його достовірність. Також цінну інформацію про забруднення ґрунтів важкими металами, яка під час обробітку результатів за адміністративним принципом ігнорується, дає врахування генетичних факторів ґрунтоутворення.
33. ЧЕРНІЙ Б.Є., ДЗЯБА Г.М. ДИНАМІКА ЗАБРУДНЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ РАДІОНУКЛІДАМИ ЦЕЗІЮ-137 ТА СТРОНЦІЮ-90 В ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ
У даній статті приведено аналіз основних результатів, проведених лабораторією радіологічних досліджень центру “Облдержродючість” за період з 1985 по 2007 роки. За ці роки було уточнено динаміку накопичення радіонуклідів у ґрунтах даних контрольних ділянок.
Отримані результати динаміки накопичення радіонуклідів дають можливість розробляти захисні заходи щодо зниження коефіцієнту переходу їх у системі ґрунт-рослина, що дасть можливість знизити їх шкідливий вплив на організм людини.
34. ТАРАРІКО О.Г., ФРОЛОВА О.М. ОЦІНКА КРИЗОВИХ ЯВИЩ В АГРОЕКОСИСТЕМАХ ЗА ДАНИМИ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ
Показана можливість визначення просторового розповсюдження вітрової ерозії та прояву посушливих явищ за даними дистанційного зондування з космосу
35. МЕЛЬНИК А.І. ВПЛИВ АГРОХІМІЧНИХ КОНТРЗАХОДІВ НА ВМІСТ ЦЕЗІЮ-137 У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІЙ ПРОДУКЦІЇ НА ЛІВОБЕРЕЖНОМУ ПОЛІССІ
За результатами радіоекологічного моніторингу встановлено, що за 15 років вміст цезію-137 у сільськогосподарській продукції на Чернігівщині знизився в 1,4-3,8 раза. Це зумовлено зменшенням забруднення радіонуклідом ґрунту, внаслідок як природних процесів (розпаду, перерозподілу і фіксації), так і зниження інтенсивності його міграції в системі “грунт – рослина” під впливом спеціальних контрзаходів.
36. МАРТЕНЮК О.М. ВЕРТИКАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ 137Cs ТА 90Sr В ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТОМУ СУПІЩАНОМУ ГРУНТІ
Розглянуто питання просторового розподілу радіонуклідів 137Cs та 90Sr в дерново-підзолистому супіщаному ґрунті в умовах зони Полісся Житомирської області. На основі пошукових та моніторингових даних проведено порівняння розподілу 137Cs та 90Sr по ґрунтовому профілю.
37. ПЕНЗЕНИК Ю.Ю., ФАНДАЛЮК А.В., ПАСІЧНИК О.Р., СТЕПАШУК І.С. ЕКОТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ПРИТРАСОВИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ У ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Висвітлюються проблеми забруднення важкими металами, такими, як свинець, цинк і кадмій, сільськогосподарських угідь, прилеглих до основних автошляхів і контрольно-пропускних пунктів.
38. ОНИЩЕНКО Г.М., КАТРУША О.В. РОЛЬ АГРОЕКОЛОГІЧНОГО ПАСПОРТА ПРИ ВИЗНАЧЕННІ СТАНУ ГРУНТУ
Висвітлено актуальні питання з агроекологічних аспектів охорони родючості ґрунтів і навколишнього природного середовища.
Звернено увагу на вирішення проблеми якісної оцінки землі при сучасному реформуванні земельних відносин.
39. ПРИЛІПКА О.В., КАЛМИКОВА Н.О., СТЕЛЬМАХ Л.І., ЛІНІК В.В., ДЗЯТКІВСЬКА Т.П. НОВІ РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР У ЗАКРИТОМУ ГРУНТІ З ЕЛЕМЕНТАМИ БІОЛОГІЗАЦІЇ
Показана доцільність використання ефективних стимулюючих та захисних бактеріальних препаратів, регуляторів росту рослин як елементів біологізації сучасних технологій вирощування овочевих культур в умовах закритого грунту.
40. ДІДКОВСЬКА Т.П. ПРИРОДНІ СТИМУЛЯТОРИ РОСТУ РОСЛИН ІЗ САПРОПЕЛЮ
Досліджено ефективність використання препарату “Сапрогум-NH4” при вирощуванні перцю солодкого. Виявлено, що використання препарату протягом вегетації сприяє збільшенню вегетативної частини та кореневої системи, що в результаті забезпечує прибавку врожаю.
41. БУДЖЕРАК А.І., ГЕРАСЬКО Т.М., КОВАЛЕНКО Т.В., ОМЕЛЬНИЦЬКА І.Ю., КАЛІНІЧЕНКО О.М. РОЛЬ ГУСТОТИ РОСЛИН У ПІДВИЩЕННІ ПРОДУКТИВНОСТІ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ
Узагальнено результати досліджень впливу різної густоти на продуктивність гібридів кукурудзи. Доведена доцільність загущення різностиглих гібридів, вирощуваних на зерно, до 70 – 80, на силос – до 90 тис. шт./га рослин кукурудзи.
42. ГАМАЮНОВА В.В., ФЕДОРОВИЧ Г.Т. ВПЛИВ ФАКТОРІВ ВИРОЩУВАННЯ НА ВРОЖАЙ ЗЕРНА СОРИЗУ В ПІВДЕННОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ
У статті наведені дані про вплив умов року, попередників, фонів удобрення на врожай зерна соризу за вирощування в південній зоні України.
43. ЦАНДУР М.О. ЕНЕРГЕТИЧНА ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ МІНІМІЗОВАНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ І РІЗНИХ ВИДІВ ПАРУ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ
Показано, що скорочений основний обробіток ґрунту і сидеральний пар забезпечують підвищення коефіцієнту енергетичної та економічної ефективності вирощування пшениці озимої. Рівень рентабельності збільшується на 65 порівняно з оранкою і угноєним чистим паром.
44. БУТОВ В.М., КУХАРЧУК В.М. УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ
У статті наведено ефективні заходи по вирощуванню буряків цукрових як у наукових установах, так і в умовах виробництва.
45. КРИВДА Ю.І., БУДЖЕРАК А.І. ПАР ЧИСТИЙ: ЗА І ПРОТИ
Викладено результати тривалих досліджень впливу чистого та зайнятого парів на врожайність культур польової сівозміни. Встановлено, що зайняті пари за умов нестійкого зволоження ефективніші за чисте.
46. КІЩАК І.Т., БУЗАДЖІ П.П., САВАРІНА І.П. ТЕНДЕНЦІЇ ЗМІН ПЛОЩ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВАМИ
Здійснено аналіз площ земель, які є в користуванні середніх та великих сільгосппідприємств. Визначено першочергові заходи, спрямовані на підвищення культури землеробства та ефективне використання сільськогосподарських угідь.
47. МАРТИНЮК В.О., ДОЛЖЕНЧУК В.І., ЯЦЕНКО О.В., КРУПКО Г.Д., РАДОВЕНЧИК Н.П. ЛАНДШАФТОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ БАСЕЙНОВОЇ ГЕОСИСТЕМИ ОЗЕРА ОЗЕРСЬКЕ (ВОЛИНСЬКЕ ПОЛІССЯ) ДЛЯ ПОТРЕБ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Запропонований ландшафтознавчий підхід аналізу природно-територіаль-них та природно-аквальних комплексів басейну оз. Озерське (Волинське Полісся). Висвітлені основні результати дослідження, а саме: складені карти ландшафтної структури водозбору та природно-аквального комплексу оз. Озерське, розраховані деякі природні та морфометричні характеристики басейну. Обґрунтовуються основні шляхи та напрями агроландшафтного природокористування за басейновим принципом.
48. ФЕДОНЮК М.А., АДЖИЄВА Л.Г. МІНЛИВІСТЬ ВМІСТУ КАЛЬЦІЮ У ҐРУНТАХ ПОЛІСЬКОЇ ЧАСТИНИ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ЛАНДШАФТНО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ
Розглянуто залежність вмісту рухомих форм кальцію у ґрунтах від геоморфологічних особливостей регіону Волинського Полісся. Виявлено ряд мінімальних значень на ділянках карстового поглинання стоку та на межі тектонічних блоків, а також максимальних значень на підвищеннях крейдового рельєфу і в зонах розвантаження карстових вод.
49. ТОДИРАШ В.А., АЛБУ И.В., БЕХ В.И. ОПЫТ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПРОГРАММЫ BIOCLASS ДЛЯ АГРОЭКОЛОГИЧЕСКОЙ КЛАССИФИКАЦИИ ТЕРРИТОРИЙ
В работе рассматриваются вопросы использования программы BioClass для агроэкологической классификации территорий. Приводятся результаты интерполяции методом Кригинг значений, полученных при помощи GPS и методика классификации территорий. Обработка ГИС карт при моделировании основана на теории нечетких множеств (fuzzy logic). Результаты наблюдений показали, что на исследуемой территории существуют значительные микроклиматические различия. Использование технологии ГИС и пространственной интерполяции позволяет распростра-нить информацию на всю площадь наблюдений и найти взаимодействие между факторами среды и параметрами территории (высота, склон, формы рельефа и др.). Интегрирование моделей развития растений и вредителей в ГИС позволяет получить более полную информацию для принятия решений в сельском хозяйстве.