ЗАГАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ
1. СОЛОВЙОВА Ж.Ф. РОЛЬ ХІМІЧНИХ ЗНАНЬ У ПОКРАЩЕННІ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ
У статті доводиться необхідність хімічних знань не залежно від фаху людини. Наведені приклади екологічних питань, які знаходять своє відображення при вивчені курсу хімії.
2. ПАТРУШЕВА Л.І., ГОЛОДНЮК Н.А., ПАРАФІЛО М.М., ОБ’ЄКТИ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ, ЯК БАЗА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ-ЕКОЛОГІВ
В статті йде мова про особливості факультету еколого-медичних наук Миколаївського державного гуманітарного університету ім. П.Могили. Представлений опис об’єктів природно-заповідного фонду Миколаївської області як бази для проведення практик студенті.
3. ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ В.В., СЕДЛЕЦЬКИЙ Є.О., ПОПОВА С.М. ДИНАМІКА АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ЕКОСИСТЕМУ МИКОЛАЇВСЬКОГО ПІВОСТРОВА ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ
Виконано аналіз географо-кліматичних особливостей території міста Миколаєва і ефективність їх використання в процесі заселення півострова. Розглянуто сучасний стан природного середовища території і проведено співставлення забрудненості Миколаєва з іншими містами України.
БІОЕКОЛОГІЯ
4. КУЛЬБАЧКО Ю.Л., ХУДІЄНКО О.А., ШТИРЦ А.Д. ОСОБЛИВОСТІ ВЕРТИКАЛЬНОГО РОЗПОДІЛУ У ПАНЦИРНИХ КЛІЩІВ В ЗАПЛАВНИХ БІОГЕОЦЕНОЗАХ РІКИ САМАРИ
В даній роботі нами розглянено вертикальний розподіл панцирних кліщів по грунтовим горизонтам в біотопах з різноманітною рослинністю заплавних біогеоценозах ріки Самари. Відмічені грунтові шари, в яких зареєстровано найбільшу кількість життєвих форм орибатид та їх адаптивних типів. Проаналізовано вертикальний розподіл домінуючих видів панцирних кліщів та домінуючих життєвих форм.
5. КРАМАРЕНКО С.С., ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПОЛІМОРФОЗУ НАЗЕМНИХ МОЛЮСКІВ CEPAEA VINDOBONENSIS (GASTROPODA PULMONATA HELICIDAE) В УМОВАХ ТИСКУ ХИЖАКА
Синантропні сірі пацюки мають чітко виражені харчові стратегії у відношенні характеру руйнування черепашки наземного молюска C.vindobonensis. Продемонстровано наявність відбору проти рідких фенотипів, за рахунок чого підтримується відносно високий рівень поліморфізму за характером смугастості черепашки в аналізованій популяції.
6. ШИЛІНА Ю.В., ГУЩА М.І., ДМИТРІЄВ О.П., КУТЛАХМЕДОВ Ю.О., МОЛОЖАВА О.С., ДОМБРОВСЬКА І.В. ПРОБЛЕМА ПАТОГЕННОСТІ МІКРООРГАНІЗМІВ В АНТРОПОГЕННО ЗМІНЕНИХ ЕКОСИСТЕМАХ
Внаслідок дії антропогенних факторів на екосистеми відбувається порушення їх структури із зменшенням видової різноманітності у всіх ланках трофічних ланцюгів. Набувають переваг окремі стійкі форми мікроорганізмів з високим адаптаційним та екологічним потенціалом. При цьому може відбуватися підвищення їх вірулентності. Новою важливою проблемою є молекулярно-біологічне забруднення навколишнього середовища, яке обумовлено, насамперед, появою у зовнішньому середовищі ДНК різних організмів.
АГРОЕКОЛОГІЯ
7. ДУДНИК А.В. ІСТОРИЧНІ ТА СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА МЕХАНІЗМ ДІЇ СИНТЕТИЧНИХ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН
Наведений аналітичний огляд з питань відкриття, налагодження виробництва та перспектив застосування біологічно активних речовин, а також результати досліджень по вивченню впливу біостимуляторів росту рослин на продуктивність сільськогосподарських культур.
8. ДУДНИК А.В., ЕФЕКТИВНІСТЬ ОКРЕМИХ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОНЯШНИКА В ПІВДЕННОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ
У статті наведено результати досліджень, які проводилися протягом 2001-2003 рр. по вивченню комплексного впливу способів основного обробітку ґрунту, мінеральних добрив та біостимуляторів росту на ріст, розвиток та формування продуктивності сортів і гібридів соняшнику в умовах південного Степу України. В середньому за три роки найбільшу врожайність насіння сформував сорт Прометей у варіанті з агростимуліном на фоні нульового обробітку ґрунту із внесенням добрив з розрахунку на заплановану врожайність (23,6 ц/га).
9. ДУДНИК А.В., КАРЕЛЬСОН А.С., МОНИЧ С.В., ВПЛИВ БІОСТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ НА БІОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ГІБРИДІВ СОНЯШНИКА В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ
В статті наводяться результати досліджень за 2001-2003 роки по вивченню впливу біостимуляторів росту рослин на продуктивність гібридів соняшника. В середньому за 3 роки досліджень формуванню найбільшої врожайності насіння соняшника сприяли агростимулін та трептолем (Запорізький 28 21,5 ц/га, Запорізький 14 20,9 ц/га).

10. ПИЛИПКО О.М., ВПЛИВ ЕКСКРЕЦІЙ ALCES ALCES (MAMMALIA) НА ВМІСТ ЗАГАЛЬНОГО ВУГЛЕЦЮ В СУПІЩАНОМУ ЛІСОЛУЧНОМУ ҐРУНТІ ПРИСАМАР’Я
Розглянуто проблему трансформації органічної речовини (екскреції Alces alces (L.) під впливом екологічних факторів в експерименті. Ідентифіковані фактори, що істотно впливають на динаміку загального вуглецю ґрунту.

11. ТРОЇЦЬКИЙ М.О. ЕКОЛОГО-ТОКСИКОЛОГІЧНИЙ СТАН ГРУНТІВ ПІВДЕННОГО СТЕПУ, ЗАЙНЯТИХ ВИНОГРАДНИКАМИ
Дослдіжувалася динаміка кислотності грунтів і їх забруднення важкими металами у виноградниках в південному степу України. Було виявлено факт збільшення рН в грунтах під виноградниками. Досліджувалися рівні вмісту сіді, цинку і свмнцю. Виявлено, що на стогоднішній день концентрації свинцю і кадмію не відрізняються від загального забрудненя. Дослідження показують, що краплі міді не лишев грунтах виноградників, але й на сусідніх полях, є наслідком аноропогенного впливу. Надаються результати досліджень вмісту міді, кадмію, і свинцю на регіональному рівні.
12. ЗАЙЧЕНКО А.П., ТРОЇЦЬКИЙ М.О., ПЕЧЕНА Г.В., ДИЧКОВСЬКИЦ Р.Я., ШПОРТ Н.І., АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ В ЗОНІ НАДЗВИЧАЙНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ ПЕРВОМАЙСЬКОГО РАЙОНУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У статті викладено результати еколого-агрохімічних досліджень ґрунтів, води та рослинницької продукції в зоні надзвичайної екологічної ситуації на території Первомайського району Миколаївської області за період2000 – 2003 рр.. В результаті досліджень установлено, що визначені кількості елементів живлення, елементів-забруднювачів та радіонуклідів в ґрунті та рослинницькій продукції не досягають критичних рівнів і
13. АНТИПОВА Л.К., ІЩЕНКО В.А., ШАХОВА Н.М., КЛОП – ШКІДЛИВА ЧЕРЕПАШКА В АГРОЦЕНОЗАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ
Вивчено динаміку чисельності клопа-шкідливої черепашки в агроценозах Миколаївської області.
Встановлено біологічну та економічну ефективність застосування суміші інсектицидів з групи піретроїдів та фосфорорганічних сполук в посівах озимої пшениці.
14. ГРАБАК Н.Х., Ґрунтоохоронний обробіток й агрохімічні властивості чорноземів
Наведені багаторічні дані досліджень по вивченню агрохімічних властивостей та поживного режиму чорноземів у зв’язку із застосуванням ґрунтоохоронного обробітку. Встановлено, що тривале застосування безполичкових знарядь у сівозміні обумовлює певну диференціацію оброблюваного шару ґрунту по вмісту гумусу, вагових запасів азоту, фосфору, калію. Поживний режим орного шару ґрунту, хоча і зазнає певних змін, проте не погіршує в цілому умов росту й розвитку основних польових культур.
15. ДАВИДЕНКО В.М., ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ТВАРИННИЦТВА: СТАН І ПРОБЛЕМИ
Стаття ставить за мету наступне: зробити аналіз екологічного стану продуктивного тваринництва, звернути увагу на важливість збереження різноманіття порід сільськогосподарських тварин, визначити проблеми екологізації сучасного тваринництва і визати деякі заходи їх виришення.
16. АНТИПОВА Л.К., ІЩЕНКО В.А., ШАХОВА Н.М Люцерна і родючість ґрунту
Наведено дані про поживний режим ґрунту при вирощувані насіннєвої люцерни протягом трьох років вегетації, площі посіву та валовий збір насіння люцерни за 1979-2004р.р. на Миколаївщині, та за 2001-2004р.р. в Україні. Показано, що скорочення площ під багаторічними травами, зокрема люцерною, приводить до погіршення родючості грунту.
17. ХОМ’ЯК П.В., Динаміка водно-фізичних властивостей ґрунту залежно від засобів його основного обробітку під чорний пар в короткоротаційній сівозміні з соняшником
В статті наведенні результати досліджень впливу систем основного обробітку ґрунту під пар на динаміку його воднофізичних властивостей в короткоротаційних сівозмінах з соняшником в умовах південного Степу України.
18. ЛЮБАРЦЕВ В.М., ДИЧКОВСЬКИЙ Р.Я., КРАВЧЕНКО К.М., ШПОРТ Н.І., Роль агрохімічного обстеження ґрунтів у прогнозуванні їх родючості та врожайності вирощування рослин
На основі проведених досліджень висвітлені питання родючості ґрунтів області, динаміка поживних речовин в них у взаємозв’язку із внесенням мінеральних та органічних добрив, а також з урожаєм сільськогосподарських культур протягом 8-ми турів агрохімічного обстеження. Розглянуті питання підвищення родючості ґрунтів та ефективного використання добрив.
ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ
19. ГРИЩЕНКО Г.В., ТИЩЕНКО Г.Д., ЗАСТОСУВАННЯ СПІРУЛІНИ ТА ЇЇ ПОХІДНИХ У МЕДИКО-ЕКОЛОГІЧНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ-ЧОРНОБИЛЬЦІВ
Представлено оригінальну вітчизняну харчову добавку – спіруліну, яка вирощується в екологічно чистих умовах. Здійснений досить великий порівняльний аналіз застосування спіруліни і її комбінованих похідних у лікувально-профілактичній практиці дітей, що постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи.
20. ЛИТВИНЕНКО І.С., ГРИЩЕНКО Г.В ПСИХОЕКОЛОГОГІЧНІ ПРИЧИНИ БЕЗВІДПОВІДАЛЬНОГО ВІДНОШЕННЯ МОЛОДІ ДО СВОГО ЗДОРОВ’Я
У статті розглядаються актуальні питання вивчання чи є здоров’я цінністю для молоді, чи бере молода людина на себе відповідальність за стан свого здоров’я. Значимість формування ціннісних орієнтації в аспекті розглянутої проблеми необхідністю збереження й удосконалювання їх фізичного, психічного і соціального благополуччя. Пропонується концепція власного бачення в рішенні даної проблеми.