Наукові праці - Екологія - Том №3

Екологія
1. Добровольський Валерій Володимирович Проблеми моделювання системи "Природа - Людство"
Кожен відчуває значне погіршення стану навколишнього середовища в останні роки: збільшується забруднення води і повітря, поширюються традиційні хвороби та поновлюються раніш "переможені", все більше бруду та сміття навколо житла та таке інше.
Не краще становище і в масштабах планети: збільшується кислотність опадів, "лихоманить" погоду, зменшується потужність захисного озонового прошарку в атмосфері, підвищується рівень радіації літосфери та світового океану. Все частіше чуємо про наближення глобальної екологічної катастрофи. Вчені, політичні діячі, міжнародні організації обговорюють реальність загрози та можливі шляхи порятунку людства.
2. Тетерін Г.Г., В'юн В.Г., Галушкіна Т.П. Культура Миру, Освіта та Екологія
Перед Організацією Об'єднаних Націй стоїть завдання докласти ще більших зусиль та привернути нові ресурси для досягнення своєї головної мети: позбавлення наступних поколінь від бід війни. Для цього необхідно не лише змінити військові структури та доктрини, але і зробити корінні перетворення у самій культурі, перетворивши культуру насилля та війни у Культуру Миру.
3. Калінін М.І., Данюкіна Г.В., Малюченко І.О. Особливості накопичення і розподілу фітомаси за морфологічними частинами дерев в екологічних умовах Кінбурнської коси
Відомо [1, 2, 3], що характер розподілу органічної маси рослин змінюється із зміною умов оточуючого середовища. Особливо це проявляється на співвідношенні маси надземної частини рослин та їх кореневих систем.
4. Єлісєєв В.В., Юрлов Д.В., Янчишин В.В. Коренезабезпеченість сосни на деяких дільницях штучно створених деревостанів Кінбурнської коси
Проблема комплексного освоєння арен півдня України є досить складною. Його історія нараховує вже майже 200 років. На протязі всього цього періоду людина намагалась знайти оптимальне поєднання умов та видів для отримання найкращого господарського ефекту. Велика роль відводилась залісненню піщаних територій. Однак вирощування повноцінних лісових насаджень в даних умовах утруднено внаслідок недостатньої кількості атмосферних опадів, бідного хімічного складу грунту, високих температур повітря і поверхні грунту, низької відносної вологості повітря під час вегетаційного періоду.
5. Калінін М.І., Попович О.М., Гоголь Д.А. Особливості росту сосни звичайної в екологічних умовах Кінбурнської коси
несприятливими для зростання деревної рослинності. Це обумовлено бідними піщаними грунтами, незначною кількістю атмосферних опадів, які мають середньорічне значення 350 мм, а в окремі роки складають лише 120-140 мм. Грунтові води тут неглибокі – 220-240 см, але близькість моря і лиману сприяє наявності в них шкідливих для рослинності хлоридів та сульфатів.
6. Калінін М.І., Васіна О.О. Математична інтерпретація деревостанів сосни звичайної в умовах Кінбурнської коси
Екологічні умови формують специфічні особливості онтогенезу біологічних об’єктів. Ці особливості достовірно фіксуються аналізом відповідних параметрів методами математичного аналізу. Об’єктом наших досліджень обрано штучно створені деревостани сосни звичайної в несприятливих для деревної рослинності екологічних умовах піщаних арен півдня України. Кінбурнська коса входить до складу геологічної одиниці Нижньодніпровських пісків і співпадає з ними за основними грунтово-кліматичними характеристиками. Вона відзначається переважаючими східними і північно-східними вітрами, швидкість яких може досягати 22-25 м/с при відносній вологості 20 і менше відсотків. Це сприяє виникненню піщаних бур. Середньорічна кількість атмосферних опадів низька – 350 мм, в окремі роки вона складає лише 120-150 мм. Однією з принципових особливостей гідрологічних умов в регіоні досліджень є періодичні коливання рівня ґрунтових вод в межах 1,5-3,0 м. Тип грунту – слабогумусовані піски з гумусовим горизонтом 5-10 см.
7. Василенко Л.І. Ландшафтний підхід до оптимізації природно-заповідного фонду (на прикладі Миколаївської області)
має вирішальну дію на структурно-функціональну організацію, саморегуляцію та саморозвиток географічної оболонки (ГО). З метою запобігання негативному впливу та пом’якшення антропогенного навантаження на природне середовище, а особливо його біологічну складову, в 1992 році у Ріо-де-Жанейро була прийнята конвенція про біорозмаїття, а згодом вступила в дію загальноєвропейська стратегія у галузі біологічної та ландшафтної різноманітності. Ці документи спрямовані на збереження максимально можливого біорозмаїття та багатства природних комплексів шляхом охорони, покращення стану та відновлення окремих компонентів і ландшафтів в цілому. Враховуючи, що проблема природного розмаїття глобальна, вирішити її у найближчий час неможливо. На першому етапі важливе значення має розробка напрямків його дослідження та оцінки.
8. Єлісєєв В.В. Аналіз визначень терміну "екологія"
Термін "екологія" виник у 1866 р. Автор терміну, Е.Геккель, вперше використав його в праці "Загальна морфологія організмів". Визначення, яке він надав новому поняттю, звучало так: "Екологія – це пізнання економіки природи, одночасне дослідження всіх взаємовідносин живого з органічними і неорганічними компонентами середовища, включаючи обов’язково неантагоністичні і антагоністичні взаємовідносини тварин і рослин, які контактують одне з одним. Одним словом, екологія – це наука, яка вивчає всі складні взаємозв’язки і взаємовідносини в природі, котрі Дарвін розглядає як умови боротьби за існування" [1].
9. Сергієнко Леонід Прокопович Статевий деморфізм впливу генетичних факторів у розвитку морфологічних ознак людини
Вплив спадковості і середовища на розвиток морфологічних показників у чоловіків і жінок, мабуть, повинен бути різним. Підставою для подібної гіпотези є те, що чоловіки і жінки відрізняються один від одного: а) комплексом морфологічних, фізіологічних і біохімічних ознак б) наявністю Y-хромосоми тільки у геномі чоловіків в) наявністю батьківської X-хромосоми тільки у геномі жінок.
10. Томілін Ю.А., Григор’єва Л.І. Порівняння накопичення радіонуклідів сільгоспрослинами в умовах різних зрошувальних систем
У головні зрошувальні системи Миколаївської областї (Інгулецька, Південнобузька та Білоусівська) вода надходить з Дніпра, Південного Бугу, Інгульця. Тому будь-які екологічні зміни у цих річках будуть впливати на хімічний та радіонуклідний склад поливної води, якою зрошуються угіддя господарств області.