Наукові праці - Державне управління - Том №263

Державне управління
1. Антонова Л. В. Державне регулювання соціо-еколого-економічного розвитку регіонів України на інноваційній основі
У статті наведено напрями вдосконалення державного регулювання соціо-еколого-економічного розвитку регіонів України на інноваційній основі. Окреслено особливості інноваційно орієнтованого регіонального розвитку та представлено інституційне забезпечення державного регулювання соціо-еколого-економічного розвитку регіону.

The purpose of transition to the concept of sotsio-ekologo-economic development of the region on an innovative basis – preservation of static and dynamic efficiency is formulated, provides creation of economic incentives by introduction of innovations, ensuring appeal of location of production and the corresponding contribution to the all-Russian economic stability and a main goal of state regulation of sotsio-ekologo-economic development of the region – long-term ensuring welfare of the population and opportunities of regeneration of natural system. Solutions of problems of regional development in interrelation with nation-wide tasks and regional features are systematized.
Ключові слова: державне регулювання соціо-еколого-економічний розвиток регіони інновації.
2. Баглик В. С. Специфіка та механізми формування молодіжної політичної субкультури в сучасному українському суспільстві
В статті акцентовано увагу на таких моментах як відповідальність за збереження і розвиток країни, за спадкоємність історії і культури, життя старших і відтворення нових поколінь, і у результаті за виживання суспільства. Усвідомлення молоддю цієї відповідальності і особливої ролі як суб’єкта політики в зміні громадських стосунків, в значній мірі визначає темпи і напрями її політичної соціалізації.

The article deals with the study of the problems of the youth policy of the state, which is not only one of the priorities of the state, but the determining factor in many aspects of social, economic and political life in the country. Prospects for the development of today’s Ukraine is potentially contained not only in the currently existing general trends of socio-economic and political spheres, but also in the value orientations and consciousness of young people. It would be wrong to assume that young people – this is only the future of society. It is his present, and has special features that are not replaced and are not implemented, no other socio-demographic groups. The article also focused on such points as the responsibility for the preservation and development of the country for the continuity of history and culture, the life of older and reproduction of new generations, and as a result for the survival of society. Awareness of the youth of this responsibility and the special role as the subject of a policy change in social relations, largely determines the pace and direction of its political socialization.
Ключові слова: молодь реалізація молодіжної політики модель державної молодіжної політики.
3. Беглиця В. П. Досвід європейських країн щодо формування антикорупційної стратегії
Статтю присвячено досвіду європейських країн (Великобританії, Італії, Німеччини) по запобіганню та протидії корупції. Досліджуються базові принципи антикорупційних стратегій, які формувалися протягом довгого часу на основі власного та іноземного досвіду.
Ключові слова: боротьба з корупцією антикорупційна стратегія відмивання грошей організована злочинність відповідальність за правопорушення державний службовець.
4. Білотіл О. М. Розробка ефективного механізму державного управління в туристичній індустрії Причорноморського регіону України
В статті пропонується ефективний механізм державного управління в туристичній індустрії Причорноморського регіону України на основі формулювання ключових пріоритетів державної політики України у сфері туризму та курортів. На сучасному етапі державна політика України у сфері туризму та курортів, зокрема, в Причорноморському регіоні, повинна бути побудована на таких ключових принципах: визначення та розробка оптимальних вихідних положень державної політики у сфері туризму та курортів, програм їх реалізації, ефективних механізмів контролю та дослідження результатів відповідної діяльності створення сприятливих умов для організації туристичної діяльності, координація дій окремих елементів міжгалузевого туристичного комплексу з метою формування розвиненої інфраструктури туристичної індустрії підтримка туризму та маркетингу держави, орієнтованих на формування сприятливого іміджу країни та її регіонів завдяки стимулюванню нововведень і кооперації з розвиненими країнами.

The article proposes an effective mechanism for governance in the tourist industry, the Black Sea region of Ukraine on the basis of the wording of the key priorities of the state policy of Ukraine in the sphere of tourism and resorts. At the present stage the state policy of Ukraine in the sphere of tourism and resorts, particularly in the Black Sea region, should be based on these key principles: identifying and developing optimal assumptions of state policy in the sphere of
tourism and resorts, program implementation, effective monitoring and research the results of the relevant activities creation of favorable conditions for the organization of tourism activities, coordination of individual elements of the interbranch tourist complex to form the infrastructure of the tourism industry tourism and marketing support of the state, aimed at creating a favorable image of the country and its regions by encouraging innovation and cooperation with developed countries.
Ключові слова: механізм державного управління туристична індустрія державна політика Причорноморський регіон України.
5. Бондарева Л. В. Нормативно-правове регулювання забезпечення доступності лікарських засобів
Статтю присвячено розгляду та аналізу положень нормативно-правових документів, які регулюють питання забезпечення доступності лікарських засобів. Сформульовано пропозиції щодо шляхів удосконалення нормативно-правової бази у досліджуваній сфері. Термінові завдання дослідження включають аналіз нормативно-правових актів, що є основою державної політики в галузі охорони здоров’я щодо надання доступних і недорогих лікарських засобів для наших людей, а також вивчення
можливих шляхів вдосконалення цих актів. Як їх практичної діяльності, загальні та спеціальні органи виконавчої влади розглянути фізичну, матеріальну та фінансову доступність медичної допомоги у вигляді доступної та якісної наркотиків, послуг та обладнання. Фізичний і фінансовий доступність забезпечується наявністю достатньої кількості фармацевтичних установ, особливо в сільській місцевості, а також в широкому діапазоні доступних лікарських засобів, необхідних для пацієнтів.

The urgent research tasks include analysis of normative and legal acts being the basis of health care state policy regarding the provision of accessible and affordable medicinal agents to our people as well as study of possible ways to improve these acts. Scientific investigations and practical activities in the sphere in focus have been conducted by many scientists, including O. Baieva, Z. Hladun, S. Istomin, Z. Lobodina, T. Popchenko, I. Seniuta, V. Soroka, O. Tsiborovskyi and others. As their practical activity, general and special executive bodies consider physical, material and financial accessibility of medical aid in the form of affordable and high-quality drugs, services and equipment. The physical and financial accessibility is ensured by availability of a sufficient number of pharmaceutical institutions, especially in the countryside, as well as a wide range of affordable medicines necessary for the patients.
One of the important steps on the way to the improved accessibility of medicinal agents is legal support – through adoption of the respective laws, decrees, resolutions and instructions that would guarantee Ukrainian population access to high-quality drugs and would meet the requirements of the international law and European standards.
Ключові слова: доступність лікарських засобів фізична та фінансова доступність лікарських засобів державне регулювання забезпечення доступності лікарських засобів нормативно-правова база.
6. Васильєва Л. М. Інвестиційне забезпечення стійкого розвитку аграрного сектору
Виділено чинники, що гальмують вкладення інвестицій в аграрний сектор, які умовно поділено на дві групи: загальні (властиві інвестиційній діяльності в будь-якій галузі) та специфічні (характерні лише для аграрного сектору). Доведено, що для інвестиційного забезпечення аграрного сектору економіки необхідна виважена державна підтримка, держава має виконувати функції гаранта стабільності інвестиційного клімату за рахунок проведення регламентованої та передбачуваної податкової, амортизаційної, митної, цінової та кредитної політики. Визначено основні принципи та механізми реалізації інвестиційної політики в аграрному секторі.

Growing investment activity is not only a basic condition for the output of the agricultural sector from a deep crisis, but also become an important determinant of its further development. It is necessary not only to reform the public to get a village by the institutional reforms that were a priority in the initial period of agrarian reform, but also in the agricultural sector to attract large-scale investments. Creating preconditions for the mass influx of investments in the agricultural sector should be an important element of the strategy of the state agrarian policy at the present stage. It is proved that the investment to ensure the agricultural sector requires a balanced government support, the state must act as a guarantor of the stability of the investment climate by carrying out a regulated and predictable tax, depreciation, customs, pricing and credit policy.
Ключові слова: аграрний сектор державне регулювання державна підтримка державне управління інвестиції.
7. Васильєва Н. В. Муніципальна консолідація як стратегічний напрям розвитку України
В статті «Муніципальна консолідація як стратегічний напрям розвитку України» акцентовано увагу на сьогоднішній потребі консолідування українського народу за ради майбутнього України, як держави. Автором оцінені наслідки політичних рішень. Зазначено, що українське суспільство проходить черговий шлях модернізації – комплексу соціальних, політичних, економічних, культурних та інтелектуальних
трансформацій. Акцентовано увагу на тому що Уряд намагається врахувати помилки попередників у проведенні адміністративно-територіальної реформи. Зокрема, правляча коаліція сформувала єдине ідеологічне бачення подальшого розвитку держави європейського зразка та проведення реформи, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України є відповідальним за реалізацію. Показано, що недостатньо розвиненою залишається інформаційна політика, що спричинює нерозуміння, а деколи й супротив з боку населення та місцевої влади до проведених заходів реформи.

In the article «Municipal consolidation as a strategic direction of development of Ukraine» also focused on the need to consolidate the present Ukrainian people for the future of Ukraine as a state. We evaluated the effects of political decisions. It was noted that Ukrainian society is undergoing another upgrade path – a complex social, political, economic, cultural and intellectual transformations. It focused on the fact that the government is trying to take into account the mistakes predecessors in administrative-territorial reform. In particular, the ruling coalition has formed a single ideological vision of the further development of the state and the European model of reform, the Ministry of Regional Development, Construction and Housing and Communal Services of Ukraine is responsible for implementation. It is shown that the remains underdeveloped information policy, causes misunderstanding and sometimes resisted by the population and local authorities to the ongoing reform measures.
Ключові слова: муніципальна консолідація консолідація нації територіальні громади об’єднання адміністративно-територіальна реформа Перспективні плани модернізація.
8. Гіржев А. О. Теоретичні підходи до визначення інституційної сутності явища місцевого самоврядування
Стаття присвячена аналізу сутності інституту місцевого самоврядування. Автором зазначено що на сучасному етапі розвитку суспільства поняття «місцеве самоврядування» відображає комплексне явище, яке має багато значень і характеристик. По-перше, місцеве самоврядування можна розглядати як принцип здійснення влади в державі та суспільстві. Визнання місцевого самоврядування одним з принципів організації публічної влади передбачає встановлення децентралізованої
системи управління, визначення на законодавчому рівні форм взаємодії центральних і місцевих органів влади. По-друге, місцеве самоврядування може розглядатись і як право громадян самостійно вирішувати всі питання місцевого значення на певній території. Тим самим держава визнає самостійність місцевого самоврядування в межах його повноважень і бере на себе обов’язок створювати необхідні умови для їх здійснення. По-третє, місцеве самоврядування можна характеризувати і як форму, спосіб організації влади на місцях, що здійснюється з урахуванням історичних, національних та інших традицій.

The article analyzes the essence of the institution of local self-government. The author noted that at the present stage of development of society the concept of «local government» represents a complex phenomenon that has many meanings and characteristics. First, the local government can be regarded as a principle of the exercise of power in the state and society. The recognition of local government one of the principles of organization of public authorities requires the establishment of a decentralized system of management, the definition in law forms of interaction between central and local authorities. Second, the local government can be viewed as the right of citizens to solve all the issues of local importance in the territory. Thus, the state recognizes the independence of local government within its powers and takes the responsibility to create the conditions necessary for their implementation. Third, the local government can be characterized as a form, the organization of local authorities is carried out taking into account the historical, national and other traditions.
Ключові слова: місцеве самоврядування правова природа громадянське суспільство.
9. Гриндей О. І. Міжмуніципальне співробітництво – інноваційна форма місцевого розвитку
В статті «Міжмуніципальне співробітництво – інноваційна форма місцевого розвитку» акцентовано увагу на теоретичному та правовому обґрунтуванні та виявленні специфіки міжмуніципального співробітництва на сучасному етапі, а також визначенні напрями подальшого його вдосконалення в умовах модернізації вітчизняного місцевого самоврядування. Наголошується що актуальність розвитку міжмуніципального співробітництва в Україні зумовлена надмірною фрагментарністю громад базового
рівня. В Україні існує близько 12 тис. територіальних громад, у більш як 6 тис. громад чисельність жителів становить менш як 3 тис. осіб, з них у 4809 громадах – менш як 1 тис. осіб, а у 1129 громадах – менш як 500 осіб, у більшості з них не утворено виконавчі органи відповідних сільських рад, відсутні бюджетні установи, комунальні підприємства тощо. Органи місцевого самоврядування таких громад практично не можуть здійснювати надані їм законом повноваження. Дотаційність 5419 бюджетів місцевого самоврядування становить понад 70 , 483 територіальні громади на 90 утримуються за рахунок коштів державного бюджету.

In the article «inter-municipal cooperation – an innovative form of local development» also focused on the theoretical and legal reasoning and identify the specifics of inter-municipal cooperation at the present stage, as well as determining the direction of its further perfection in the modernization of the domestic local governments. It is noted that the relevance of inter-municipal cooperation in Ukraine due to the excessive fragmentation of communities baseline. In Ukraine, there are about 12 thousand. Territorial communities, more than 6 thousand. Communities of the number of inhabitants is less than 3 thousand persons. Out of them, in 4809 the community – less than 1 thousand. Man, and in 1129 the community – less than 500 people, most of of them created by executive bodies of village councils, there are no institutions, utilities and the like. Local governments such communities virtually can not exercise the powers granted to them by law. Endowment 5419 budgets of local government is more than 70 , 483 territorial communities 90 are financed by the state budget. Saving imbalances administrative-territorial structure as the basis for the existence of unsustainable territorial organization of power (no integral territory of the administrative-territorial unit of the base level, stay territorial community of the village, settlement and city as part of another territorial community or in another administrative-territorial unit, a territorial community area in city) leads to a conflict of competence between both local governments and between local authorities and local executive authorities.
Ключові слова: міжмуніципальне співробітництво місцеве самоврядування об’єднання територіальних громад послуги.
10. Добрівський Т. Г. Реалізація принципу субсидіарності у світлі реформи децентралізації влади
В статті досліджено поняття «субсидіарність» та його значення у суспільних процесах. Автором відзначено, що однією з причин виникнення складної політичної ситуації в Україні є надмірно централізована регіональна політика останніх років. В статті акцентовано увагу на необхідності розширення прав місцевого самоврядування, забезпеченні розвитку самодостатніх територіальних громад, зокрема в сфері надання адміністративних послуг. Наголошено що у демократичних державах принцип
субсидіарності лежить в основі інституціональної організації влади й управління, і полягає в тому, що, по-перше, держава виконує лише функції, здійснення яких не під силу громадянам, їх об’єднанням і територіальним колективам, а, по-друге, що до компетенції органів самоврядування вищого рівня належить виконання лише тих завдань, які не можуть бути краще виконані на нижчому рівні. Отже, цей принцип є політичною й правовою традицією і визначає розділення повноважень між різними рівнями влади в державі – центральними, регіональними та місцевими.

In the article the concept of «subsidiarity» and its importance in social processes. The author noted that one of the causes of the difficult political situation in Ukraine is overly centralized regional policy in recent years. The article focused on the necessity of expansion of the rights of local government, ensuring the development of self-sufficient local communities, particularly in the provision of administrative services. It is noted that in democracies the principle of
subsidiarity is the basis of the institutional organization of power and administration, and is that, firstly, the state performs a function, the implementation of which is not under the power of citizens, their associations and the territorial collectives, and in the second that the authorities of the highest level of government is performing only those tasks which can not be better carried out at a low level. Consequently, the principle of political and legal traditions and defines the division of powers between different levels of government in the state – central, regional and local.
Ключові слова: принцип субсидіарності реформа децентралізація влади адміністративні послуги центри надання адміністративних послуг органи місцевого самоврядування.
11. Євдокімов В. А. Система державного регулювання електроенергетичного сектору в Україні: особливості формування та функціонуван
У статті досліджено засади формування та функціонування системи державного
регулювання електроенергетичного сектору в Україні. Ця система відрізняється
суб’єкт-об’єктним складом, який функціонує на декількох рівнях. При формуванні
генеруючих компаній теплових електростанцій ураховувався їх технічний стан,
територіальне знаходження, що теоретично дозволило створити рівні умови для їх
конкурентної роботи. Проте практика показала, що об’єднання крупних теплових
електростанцій у компанії (по принципу чотири електростанції в кожній компанії)
створило умови, як до сумнівної приватизації окремих теплових електростанцій і
виділення їх в окрему компанію, так і до створення умов монополізації виробництва
електричної енергії на теплових електростанціях компаній, шляхом приватизації їх
одним суб’єктом. Методи державного управління, якими здійснювалися ці перетворення,
були суто адміністративно-командними, оскільки всі підприємства електроенергетики
були державною власністю. Разом із тим, це дозволило провести акціонування
реорганізованих підприємств та створити умови для їх приватизації. У статті
зазначено, що, виходячи з економічного стану, для забезпечення споживачів
електричною енергією на базі низьковольтних (локальних та місцевих мереж, напругою
менше 220 кВт) були створені державні акціонерні енергопостачальні компанії за
територіальною ознакою. Зазначено що, розподіл електричної енергії не був відділений
від постачання електричної енергії, що в подальшому призвело до виникнення на одній
території декількох енергопостачальних компаній через приватизацію непідконтрольних
локальних мереж, які знаходилися на балансі підприємств інших галузей промисловості
(наприклад, вугільної та металургійної), або через відчуження за борги мереж, що
входили до складу регіональної енергопостачальної компанії. Крім того, визначено
методичний інструментарій, що зумовлює рух системи державного регулювання
електроенергетичного сектору. Показано що в умовах розвинутого ринку електричної
енергії адміністративно-командні методи управління можна застосувати фактично
тільки до державних компаній, зокрема НЕК «Укренерго» у частині виділення системного
оператора та корпоратизації підприємства, яке буде здійснювати передачу електричної
енергії магістральними та міждержавними мережами. Для акціонованих та
приватизованих компаній «державне управління» щодо переходу до нової моделі ринку
можливо тільки при запровадженні регуляторних методів управління, що потребує
оновлення нормативно-правової бази регулювання суб’єктів, які будуть працювати за
новою моделлю ринку електричної енергії установлені позитивні практики та можливі
перспективи розвитку та модернізації системи державного регулювання цього сектору
крізь призму організаційно-правового забезпечення.

In the article the principles of formation and functioning of the system of state regulation of the electricity sector in
Ukraine. This system is characterized by the subject-object structure that operates on several levels. In the formation of
thermal power generating companies to consider their technical state, territorial presence, it is theoretically possible to
create equal competitive conditions for their work. However, experience has shown that the combination of large
thermal power plants in the company (on the basis of four power plants in each company) created the conditions as to
the dubious privatization of certain thermal power plants and isolating them in a separate company and to create
conditions for monopolization of the production of electricity at thermal power companies through the privatization of
one subject. Methods of public administration which carries out these changes were purely administrative-command,
because all the power companies were state-owned. However, it is possible to carry out shareholding reorganized
enterprises and create conditions for their privatization. The article stated that, based on the economic conditions for
electricity consumers on the basis of low-voltage (local and local networks with voltage of less than 220 kW) have been
established state stock power supply companies on a territorial basis. It is noted that the distribution of electrical
energy was not separated from the supply of electric energy in the future led to the emergence in the same area several utility companies through privatization beyond the control of local networks, is on the balance of enterprises in other
industries (eg coal and steel), or through the alienation of debts networks were part of the regional power supply
company. In addition, the defined methodological tools, which results in the movement system of state regulation of the
electricity sector. It is shown that in a developed market of electric power on command and control, you can actually
apply only to public companies, in particular «Ukrenergo» for the allocation of the system operator and the
corporatization of the enterprise, will transmit electricity through main and interstate networks. For corporatized and
privatized companies ‘governance’ for the transition to the new market model is only possible with the implementation
of regulatory management practices in need of updating the legal framework regulating entities will work on a new
model of the electricity market established positive practices and possible prospects of development and modernization
system of state regulation of the sector in the light of organizational and legal support.
Ключові слова: державне регулювання система принципи суб’єкти методи електроенергетичний сектор.
12. Ємельянов В. М., Лізаковська С. В. Структура й особливості функціонування органів місцевого самоврядування в Республіці Польща
Статтю присвячено особливостям становлення та діяльності органів місцевого
самоврядування як основної складової системи публічної влади в Республіці Польща
проаналізовано завдання органів локальної влади на рівні гмін, повітів і воєводств
зосереджено увагу на необхідності функціонування територіальних громад як гарантії
демократичного розвитку держави. Показано що сучасні процеси глобалізації висувають
перед залученими до них державами жорсткі імперативи щодо забезпечення відповідності
основних параметрів соціального управління, внутрішнього законодавства й механізмів
його формування стандартам, прийнятим як базові для зближення та інтеграції
більшістю держав світової спільноти. У зв’язку з цим особливої актуальності набувають
наукові дослідження зарубіжного досвіду розвитку місцевого самоврядування, а надто тих
держав, які мають близькі до українських «стартові умови» державного будівництва.
Однією з таких держав, що має багато спільного з Україною і в далекому минулому, і в
епоху «соціалістичного табору», а також схожі геополітичне становище, розміри
державної території та чисельність населення, є Республіка Польща. Якщо зовнішня
політика України спрямована на євроінтеграцію, є нагальна потреба конструктивного
використання досвіду Польщі з проведення демократичних реформ, зокрема й розбудови
самостійної ефективної системи місцевого самоврядування. Крім найменших держав,
органи місцевого самоврядування функціонують щонайменше як на двох рівнях. В державах
більших, крім традиційних для місцевого самоврядування локальних завдань, існують
регіональні завдання. Варто підкреслити, що в місцевому самоврядування не повинно бути
ієрархічного підпорядкування. Наприклад, повіт не має зверхньої влади над гміною. Кожен з
них має власні завдання, але, це в свою чергу не виключає їх співпраці. Органи кожного рівня
обираються незалежно один від одного. Автором зазначено, що організація локальної влади
і репрезентація органів місцевого самоврядування ґрунтується на функціонуванню і
діяльності Конгресу місцевих та регіональних влад, який є установою, що представляє
місцеві та регіональні влади сорока семи держав-членів Ради Європи. Він складається з
двох палат: Палати місцевих влад та Палати регіонів. Конгрес проводить свої пленарні
засідання в Палаці Європи в Страсбурзі, де знаходиться його постійний секретаріат.
Конгрес був заснований в 1994 році і зараз є невід’ємною частиною Ради Європи. Конгрес
представляє понад 200 тисяч європейських муніципалітетів і регіонів, будучи місцем для
обговорення загальних проблем, обміну досвідом і розвитку взаємодії. Найважливішими
метою Конгресу є забезпечення участі муніципалітетів і регіонів у процесі європейської
уніфікації та функціонування Ради Європи, просування демократії і співробітництвом між
органами влади різних рівнів і різних держав.

The article is devoted to the peculiarities of formation and activity of local governments as the main component of the
system of public authority in the Republic of Poland analyzed the problem of local government at the level of communes,
districts and provinces It focused on the need for the operation of local communities as a guarantee of the democratic
development of the state. It is shown that modern globalization pose states involved in them hard to ensure compliance with
the imperatives of the basic parameters of social management, domestic legislation and mechanisms of its formation
standards adopted as base for convergence and integration of the majority of the world community. In this regard, of
particular relevance acquire research foreign experience of development of local self-government, especially those countries
that have close to the Ukrainian «initial conditions» of nation-building. One of these countries have much in common with
Ukraine and in the distant past, in the era of the «socialist camp» and similar geopolitical position, the size of the state
territory and population, the Republic of Poland. If Ukraine’s foreign policy is aimed at European integration, there is a need for constructive use of the experience of Poland’s democratic reforms, including the development of an effective system of
independent local government. In addition to small states, local governments operate at least two levels. In large countries, in
addition to traditional local government to local problems, there are regional challenges. It should be stressed that the local
government should not be a hierarchical subordination. For example, the county does not have a top of the commune
authorities. Each of them has its own problems, but this in turn does not preclude cooperation. Bodies of each level are
elected independently. The author noted that the organization of local authorities and the representation of local authorities
based on the operation and activities of the Congress of Local and Regional Authorities, which is the institution that
represents local and regional authorities and forty-seven member states of the Council of Europe. It consists of two chambers:
the Chamber of Local Authorities and the Chamber of Regions. Congress holds its plenary session in the Palace of Europe in
Strasbourg, where its permanent secretariat. Congress was founded in 1994 and is now an integral part of the Council of
Europe. Congress represents over 200 000 European municipalities and regions, as a place to discuss common problems,
share experiences and develop cooperation. The most important goal of the Congress is to ensure the participation of
municipalities and regions in the process of European unification and the functioning of the Council of Europe, the promotion
of democracy and cooperation between authorities of different levels and different states.
Ключові слова: органи місцевого самоврядування реформа держава інтерес трансформація.
13. Захарова С. Г. Аналіз впливу факторів зовнішнього середовища на розвиток готельно-ресторанного господарства України .
У статті проаналізований вплив факторів зовнішнього середовища на розвиток
готельно-ресторанного господарства України. Розглянуті основні перешкоди, що
суттєво гальмують готельно-ресторанний бізнес, зокрема особлива увага приділена
проблемам інвестування, державному регулюванню підприємств готельно-ресторанного
господарства та розглянута державна політика регулювання підприємницької діяльності
на прикладі європейських країн.Запропоновані рекомендації щодо загального розвитку
та економічного зростання діяльності підприємств готельно-ресторанного господарства.

The article analyzes the impact of environmental factors on the development of hotel and restaurant business in Ukraine.
The basic obstacles that significantly inhibit the hotel and restaurant business reviewed special attention given to the
problems of investment, state regulation of hotel and restaurant industry considered public policy regulation of business by
the example of European countries. The recommendations for the overall development and growth of hotel and restaurant
business are proposed.
Problem and its connection with important scientific and practical tasks. The problem of the hospitality industry is very
relevant, based on its economic and social importance. So there is important to consider the analysis of the impact of
environmental factors on the development of hotel and restaurant business Ukraine.
Analysis of recent research and publications. The impact of environmental factors on the development of hotel and
restaurant business in Ukraine are reflected in the works of these scientists: Antoniuk N.V., Bakurova A.V., Borodina V.V.,
Didenko A.V., Hulych O.I., Zanko Y.S., Maksimenko S.V., Kornilevska M.O., Tkach V.O.
Problem. The article aims to analyze the impact of environmental factors on the development of hotel and restaurant
business in Ukraine.
Presenting main material. The experience of various countries shows that the success of tourism depends on how the
industry is perceived on the state-level and how it uses public support. It should be noted that the sphere of tourism as
diversified complex is much stronger than any other in need of coordination of their economic activity The main problem is
fact that the state controls tourism and tourist activity requires state intervention.
The main directions of the state policy in the field of tourism are:
involving citizens in the rational use of free time, conducting leisure, exploring the historical and cultural heritage,
natural environment, the organization of promoting public health and the rights of citizens to rest
sustainable use and conservation of tourism resources, the emergence of tourism as a highly profitable sector of the
economy of Ukraine, an effective system of tourism activities to meet the needs of domestic and foreign tourism
establishment and improvement of the legal framework in the field of tourism under the current legislation of Ukraine
and international rules and regulations
protecting the rights and interests of the state in the tourism industry
creating a favorable tax, currency, customs, border and other controls for the development of tourism creating
economic conditions that encourage the development of tourism in Ukraine
introducing preferential conditions for the organization of tourist and excursion activities among children,
adolescents, youth, the disabled and the poor
encourage domestic and foreign investment in the tourism industry
establishing the procedure of standardization, certification and licensing in the tourism industry
introduction of statistical reporting of subjects of tourism activity
determining the order of state property management in the tourism industry
creation of equal opportunities the tourist market for of subjects of business regardless of their ownership
promoting competition and ensuring compliance of antitrust laws in the field
safety of tourists, protection of their rights, interests and property
support of the development of tourism in the regions, determining the status of individual tourist centers, creating
conditions for the priority development of the tourism industry
organization and development of the scientific support of tourism, training, retraining and advanced training of tourist
staff
development of cooperation with foreign countries and international organizations, participation in international
development of tourism, development and conclusion of international of bi- and multilateral agreements in the field of tourism
and determination of the mechanism of their implementation.
Conclusions and recommendations for further research in this direction. For the proper development of hotel and
restaurant enterprises is necessary to develop legal acts that would provide appropriate regulation of hotel and restaurant
business, simplification of business registration, creation of programs to support the hotel and restaurant business,
simplifying the tax system, financial support from the state, investing in hotel and restaurant business, that is, if Ukraine will
be able to use foreign, European experience, which in turn will be an incentive for development of tourism and foreign trade
in the country.
Ключові слова: підприємства готельно-ресторанного господарства індустрія гостинності фактори зовнішнього середовища інвестування державне регулювання.
14. Лукіша Р. Т. Особливості розвитку регіонів як об’єктивна передумова реалізації державної політики та безпеки
У статті визначено сильні та слабкі сторони, можливості й загрози державної
регіональної політики із використанням СВОТ-аналізу. Це дозволило комплексно підійти
до дослідження особливостей розвитку регіонів та аргументувати, що об’єктом
державної регіональної політики в умовах невизначеності мають бути проблемні регіони.
Показано що у сучасних умовах підвищується значимість досліджень, присвячених
виробленню стратегії, механізмів державного управління ризиками регіонального
розвитку з урахуванням факторів функціонування й особливостей регіонів, що
дозволяють прогнозувати ймовірність виникнення ризикових ситуацій і визначати
комплекс заходів, що убезпечують від можливих втрат матеріальних, фінансових,
людських та інших ресурсів. Тому вирішення питань державного управління розвитком
регіону на основі організації комплексного оцінювання їх особливостей та реалізації
ризик-менеджменту є актуальною і перспективною. Автором зазначено, що внутрішнім
джерелом ризику регіонального розвитку є іманентно властиві регіонам особливості,
безперервний процес зміни яких призводить до зіткнень, конфліктів публічних та
приватних інтересів і можливих компромісів. Серед цих інтересів визначальне місце
займають загальнорегіональні (міжгалузеві) та інтереси конкретної території, що
можуть бути економічного, політичного, соціального та іншого характеру. Разом із
тим, в умовах невизначеності пріоритетність указаних інтересів може змінюватися,
окрім соціально-економічної характеристики розвитку регіонів. Застосовуючи, проте,
ризик-менеджмент під час державного управління розвитком регіонів варто зважати на
те, що він передбачає модернізацію (реформування) як постійної потреби процесу їх
розвитку. Поступовий рух у результаті такого реформування неодмінно призводить до
тимчасового погіршення, стану опору регіональної інфраструктури, який може
наростати. Тому цей етап вдосконалення державного регіонального управління особливо
потребує надійних методик діагностики й інтерпретації ризиків, щоб максимум опору
реформі був подоланий раніше, ніж настав найгірший стан регіонального розвитку.
Подолання ризиків і мінімізація можливих втрат повинна здійснюватися через
формування варіантів стратегії розвитку регіонів та організацію політики співучасті
всіх публічних інститутів у вирішенні означеного питання. При цьому реалізації такої
стратегії й досягнення будь-якого незначного покращення стану реформованої системи
державного регіонального управління мають забезпечуватися домінуванням зворотних
зв’язків. Виокремлена низка факторів, що найбільше впливають на розвиток регіонів
України. З огляду на це в роботі запропоновані пріоритетні завдання держави щодо
забезпечення їх розвитку.

The paper identified the strengths and weaknesses, opportunities and threats of regional policy with the use of
SWOT analysis. This allowed a comprehensive approach to the study of the peculiarities of development of regions and
to argue that the object of regional policy in the face of uncertainty should be problem areas. It is shown that under
present conditions increased the importance of research on the development of strategy, governance arrangements risk
of regional development taking into account the factors of operation and characteristics of the regions, to predict the
likelihood of risky situations and to define a set of measures that ensure against possible losses of material, financial,
human and other resources. Therefore, issues of public administration development of the region through the
organization of a comprehensive assessment of the nature and the implementation of risk management is relevant and
promising. The author noted that the internal source of the risk of regional development is immanent features of the
regions, the continuous process of change which leads to clashes, conflicts of public and private interests and the
possible trade-offs. Among these interests determines the place is occupied by a region-wide (cross-sectoral) and the
interests of a particular territory, which may be economic, political, social and other measures. However, under
conditions of uncertainty prioritize these interests may change, except socio-economic characteristics of the regions. By
applying, however, risk management during the development of regional governance should take into account that it
provides for the modernization (reform) as the constant need for their development. The gradual movement as a result
of such reforms will certainly lead to a temporary deterioration, the resistance state of regional infrastructure that can
grow. Therefore this stage of improving the state of the regional administration in particular need of reliable methods of diagnosis and interpretation of risks to the maximum resistance to reform has been overcome before the poor state
stepped regional development. Overcoming risks and minimize potential losses must be carried out through the
formation of strategic options for regional development policy and the organization of participation of all public
institutions in addressing these issues. At the same time the implementation of such a strategy and the achievement of
any minor improvement of the reformed system of state regional administration should be provided with feedback
dominance. It identifies a number of factors that have the greatest impact on the development of the regions of Ukraine.
Taking this into account in the proposed priorities for the State to ensure their development.
Ключові слова: державна політика об’єкт розвиток регіонів ризики.
15. Лутчак В. Ф. Концептуальні підходи до вдосконалення організаційно-правових механізмів розвитку економічного транскордонного співробітництва
У сучасних геополітичних, економічних та соціокультурних умовах економічне
транскордонне співробітництво є ефективним механізмом єврорегіональної співпраці,
вирішення спільних проблем, особливо у прикордонних регіонах, та поглиблення
взаємовідносин між сусідніми державами. Проте таке співробітництво може бути
ефективним лише за умов достатнього нормативно-правового забезпечення як на
національному рівні, так і міжнародними актами. Автор наголошує, що існуючі на
сьогоднішній день програми та проекти розвитку транскордонної співпраці в
основному фінансуються якраз за рахунок міжнародних суб’єктів. Причому здебільшого
сюди можна віднести регіони, які перебувають в безпосередньому сусідстві з Румунією,
тобто межують з ЄС на південно-західному кордоні. Таке фінансування здійснюється за
рахунок програми «ТАСІС – прикордонне співробітництво» (Tacis CBC), а, починаючи з
2004 року, – у рамках «програм сусідства». Набагато проблематичніше здійснювати
ефективне транскордонне співробітництво на кордоні з Росією у зв’язку з воєнними
діями на сході України, а також на кордоні України з Білоруссю. Програма «Tacis CBC» і
«програм сусідства» не діє на цих територіях. Як бачимо, ці завдання і на сьогодні є
актуальними і виконання їх є нагальним на сьогоднішній день. На наш погляд, велику
роль при цьому повинно відігравати фінансове забезпечення, яке програмою визначене
наступним чином: «фінансове забезпечення Програми здійснюється у межах коштів,
передбачених у державному і місцевих бюджетах на відповідний рік центральним і
місцевим органам виконавчої влади, відповідальним за виконання визначених Програмою
заходів і проектів транскордонного співробітництва, а також за рахунок інших джерел,
не заборонених законом». Тобто в даному випадку діє принцип: є кошти – Програма
виконується, немає коштів, закладених у бюджет – ніякі роботи щодо активізації
транскордонного співробітництва не проводяться. Тому вважаємо, що такого роду
нормативні акти повинні чітко прописувати кошторис фінансування подібних заходів з
метою дотримання поставлених завдань та усунення негативних наслідків розвитку
транскордонної співпраці.

In the current geopolitical, economic and socio-cultural conditions of economic cross-border cooperation is an
effective mechanism of Euroregional cooperation, solve common problems, especially in the border regions, and
deepening of relations between the neighboring states. However, such cooperation can be effective only if adequate
legal support at the national level as well as international acts. The author notes that the currently existing programs
and projects of cross-border cooperation are mainly financed just by international actors. And basically here include
the regions that are in the immediate vicinity of Romania, that is bordering on the EU’s south-western border. This
funding comes from the program «TACIS – cross-border cooperation» (Tacis CBC), and since 2004 – in the framework
of «Neighbourhood programs». Much more problematic to carry out effective cross-border cooperation on the border
with Russia in connection with military operations in the east of Ukraine, and on Ukraine’s border with Belarus. The
program «Tacis CBC» and «neighborhood programs» does not apply in those territories. As you can see, these tasks
are relevant today and the implementation of an urgent today. In our view, an important role in this must play a
financial support that the program is defined as follows: «the financial support of the Program is carried out within the
funds provided by the state and local budgets for the corresponding year the central and local executive bodies
responsible for the implementation of certain program activities and cross-border cooperation projects, as well as from
other sources not prohibited by law. « That is, in this case the principle: there is money – The program is executed,
there is no money allocated in the budget – no work to enhance cross-border cooperation are not carried out.
Therefore, we believe that such regulations should clearly prescribe the funding estimates for such activities in order to meet the objectives and eliminate the negative effects of cross-border cooperation.
Ключові слова: транскордонне економічне співробітництво, державна політика, розвиток та підтримка, заходи підтримки.
16. Мінц М. О., Головаченко І. В. Девіантна поведінка: стероїди в культуризмі
В статті розкриваються проблеми девіантної поведінки в спорті. Спорт, зокрема
заняття бодібілдінгом, розглядається як позитивний чинник девіантної поведінки у
сучасному українському суспільльстві. Різні види спортивних занять формують фізичну
силу, характер, зміцнюють бажання досягти високих цілей. Командні види спорту
(футбол, баскетбол, гандбол та інші) виховують командний дух, а єдиноборства
(боротьба, бокс, важка атлетика тощо) – індивідуалізм і прагнення досягти високих
спортивних результатів засобами індивідуальних занять. До такого виду спорту
можна віднести бодібілдінг, або культуризм. Для розвитку мускулатури, набору маси
тіла бодібілдери використовують анаболіки, або їх ще називають стероїдами.
Використання стероїдів для збільшення м’язової мускульної маси, фізичної сили,
витривалості негативно впливає на здоров’я бодібілдера. Надмірне та безсистемне їх
вживання призводить до непоправної втрати здоров’я, а інколи і смерті. Анаболіки
негативно впливають на психічний стан спортсмена викликаючи знервованість,
роздратованість, порушення сну, а також формують певного роду залежність,
зниження лібідо, імпотенція, безпліддя, атрофія яєчок, захворювання серцево-судинної
системи, пригнічення імунітету та навіть рак, зниження рівня тестостерону який
аиробляє організм. Існує десять способів збільшення тестостерону в організмі
природним шляхом без стимулювання цього процесу штучним шляхом. Правильна
система тренувань, фізичні навантаження, збалансоване харчування сприяють
фізичному розвитку, зміцненню організму, формують гармонійно розвинене тіло. У той
же час бажання мати гіпертрофовану мускулатуру за допомогою споживання штучних
хімічних преператів призводить до втрати здоров’я спортсмена. Тому доцільно
вважати споживання стероїдів девіантною поведінкою у спорті, а застосування
анаболічних препаратів як засіб формування та нарощування мускульної маси проявом
девіантної поведінки.

In this article the problem of deviant behavior in sportis displayed. Sport, and particularly bodybuilding, can be
seen as a positive factor of deviant behavior in modern Ukrainian society. Different types of sports form the physical
strength, character, strengthen the desire to achieve high goals. Team sports (football, basketball, handball, etc.) raise
team spirit and wrestling (wrestling, boxing, weightlifting, etc.) – individualism and the desire to achieve high athletic
results by means of individual lessons. To this kind of sports can be safely attributed bodybuilding. For the development
of muscles, weight gain bodybuilders use anabolic (also called steroids). Using steroids to increase muscle mass,
physical strength, endurance affects the health bodybuilder. Excessive and unsystematic use leads to irreversible loss of
health, and sometimes – to death. Anabolics negatively affect the mental condition of the athlete causing nervousness,
irritability, sleeplessness, and form some kind of addiction, decrease of libido, impotence, infertility, testicular atrophy,
cardiovascular system, immunosuppression and even cancer. Tere are ten ways to increase testosterone levels in the
body naturally without stimulation of this process artificially. Proper system of training, exercise, balanced diet
promote physical development, strengthen the body, form harmoniously developed body. At the same time desire to
have hypertrophied muscles using artificial chemical medicines consumption leads to loss of health, even death. It is
therefore advisable to consider use of steroids deviant behavior in sport. It is advisable to consider use of anabolic
agents as a means of formation and buidlingof muscle mass a manifestation of deviant behavior.
Ключові слова: фізичне виховання девіантна поведінка анаболіки стероїди бодібілдинг
17. Ніколаєв В. О. Організаційно-правове забезпечення інформаційної діяльності органів державної влади
У статті представлено науковий аналіз літератури та нормативно-правової бази
щодо організаційно-правового забезпечення інформаційної діяльності органів державної
влади. Опитування фахівців показало, що в Україні створено достатню законодавчу
базу для ефективної інформаційної діяльності органів державної влади, оскільки в
Україні сформовано значний масив нормативних актів, які прямо чи опосередковано
регулюють інформаційну діяльність владних органів. На підставі їхнього аналізу
виокремлено три основних напрями правового регулювання зазначеного виду
діяльності: запровадження механізмів відкритості та прозорості в діяльність органів
державної влади забезпечення взаємодії місцевих органів влади з громадськістю
налагодження процесів збирання, оброблення, нагромадження, зберігання, поширення,
захисту інформації та надання її споживачам. Важливим здобутком, на думку фахівців, є
наявність пунктів законодавчих актів, що визначають регулювання права на
інформацію, гарантії держави всім суб’єктам інформаційних відносин рівних прав і
можливості доступу до інформації, присутність основних стратегічних цілей розвитку
інформаційного суспільства в Україні, технології обробки, створення, передавання,
одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, що
забезпечує швидкість та ергономічність діяльності органів державної влади.
Переважна більшість законодавчих актів ухвалюється з метою покращення
інформування населення та інформатизації надання публічних послуг. Проте, поряд з
цим, як зазначають фахівці, питанням формування двосторонніх симетричних зв’язків
надається недостатньо уваги. Назріла необхідність у запровадженні закону «Про
інформаційне забезпечення органів державної влади та управління», який більш
конкретно регламентував би правове регулювання даних видів інформаційних відносин
та передбачав би конкретну жорстку відповідальність за надану інформацію. Подано
результати дослідження, яке дало можливість виявити критерії і рівні ефективності
організаційно-правового забезпечення інформаційної діяльності органів державної
влади. За результатами анкетування й опитування фахівців виявлено сучасний стан
організаційно-правового забезпечення інформаційної діяльності органів державної
влади.

The paper presents scientific literature analysis and the regulatory framework for organizational and legal support
of information of public authorities. The poll of experts showed that Ukraine has established a sufficient legal basis for
effective information of public authorities, as in Ukraine formed a significant body of regulations that directly or
indirectly regulate the information activity of the authorities. Based on their analysis identified three main areas of
legal regulation of this activity: the introduction of mechanisms of openness and transparency in the activities of public
authorities ensuring interaction between local authorities and the public the establishment of the collection,
processing, accumulation, storage, distribution, protection of information and of its consumers. An important
achievement, according to experts, is the presence of items of legislation governing the management of the right to
information, state guarantees to all subjects of informational relations equal rights and access to information, the
presence of the main strategic objectives of development of information society in Ukraine, processing technology, the
creation, transmission, receipt, storage, use and disposal of electronic documents, provides the speed and usability of
public authorities. The vast majority of legislative acts adopted with a view to improving public awareness and
information of the public services. However, along with this, as experts note, the formation of symmetric bilateral
relations given insufficient attention. There is a need in the introduction of the law «On information support of public
authorities and management», which is more specifically legal regulations governing these types of information
relations and would provide specific strict liability for the information provided. The results of the study, which
revealed the criteria and levels of efficiency of organizational and legal support of information of public authorities.
According to the results of the survey and the survey of experts found the current state of organizational and legal support of information of public authorities.
Ключові слова: інформаційна діяльність органи державної влади.
18. Петров П. П. Проблеми реалізації деяких функцій Державної служби України з надзвичайних ситуацій через недосконале законодавство
У статті здійснено аналіз функцій покладених Державою на Державну службу
України з надзвичайних ситуацій(далі – ДСНС). Відповідно до Положення, ДСНС виконує
більш ніж сотню функцій у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту,
контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб тощо. В процесі виконання цих
функцій, між суб’єктами владних повноважень неодноразово виникали протиріччя щодо
правомірності виконання деяких із них.
Аналізуючи покладені на ДСНС функції, вдалося виявити суперечності в законодав-
стві щодо не дають в повній мірі виконувати деякі функцій в сфері цивільного захисту.
На основі проведеного дослідження у статті окреслюються п’ять явних проблем
та шляхів її розв’язання на практиці, розроблено пропозиції для урегулювання на
законодавчому рівні.

The article analyzes the functions conferred by the state on the State Emergency Service of Ukraine (hereinafter –
BFNC). In accordance with the Regulations, BFNC performs more than one hundred functions in the areas of fire,
technogenic safety, civil protection, monitoring of the activities of the emergency services and the like. In carrying out
these functions between the entities of power many times there are contradictions regarding the legality of the
implementation of some of them.Analyzing assigned to BFNC functions have found contradictions in the legislation as
to not allow to fully implement some of the functions in the field of civil protection.Based on the research paper
identifies five obvious problems and ways to solve it in practice, has developed proposals for the settlement at the
legislative level.
Ключові слова: пожежна та техногенна небезпека цивільний захист надзвичайна ситуація механізм державного управління.
19. Помаза-Пономаренко А. Л. Аналіз правового механізму державної регіональної політики України
У статті подано результати наукового дослідження сучасних засобів і можливих
наслідків дії правового механізму державної регіональної політики. Крім того, виявлено
недоліки правового забезпечення, які можуть заважати здійсненню належного
державного регулювання розвитку регіонів, а також намічено шляхи їхнього усунення.
Автором підкреслено, що питання організації дієвого правового механізму державної
регіональної політики завжди гостро стояло на всіх державотворчих етапах. І навіть з
розробкою та прийняттям останніх нормативно-правових актів щодо регіонального
розвитку законодавча база не стала більш структурованою, що потребує
обов’язкового виправлення. Таким важливим і довгоочікуваним правовим документом є
Закон України «Про засади державної регіональної політики», у преамбулі якого
міститься норма, що закріплює основні правові, економічні, соціальні, екологічні,
гуманітарні та організаційні засади цієї політики. Під час аналізу змісту такого Закону
було встановлено, що він визначає ці засади декларативно і подекуди побіжно, тому
уважаємо за необхідне детальніше зупинитися на їх розгляді. З точки зору законодавця,
державна регіональна політика є системою цілей, заходів, засобів та узгоджених дій
центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та
їх посадових осіб для забезпечення високого рівня якості життя людей на всій
території України з урахуванням природних, історичних, екологічних, економічних,
географічних, демографічних та інших особливостей регіонів, їх етнічної і культурної
самобутності. Акцентовано увагу, що до окреслення змісту «політики» слід підходити
системно. Це передбачає здійснення характеристики державної політики розвитку
регіонів як цілеспрямованої, взаємодоповнюючої, скоординованої діяльності державних,
самоврядних і громадських інституцій, спрямованої на усунення наявних та
попередження можливих загроз, викликів і створення умов для комплексного
гармонійного розвитку соціальної складової й інфраструктури територіальних
утворень середньої ланки, а в підсумку й усієї держави взагалі, що можливо в разі
належного забезпечення цих інституцій відповідним державно-управлінським
інструментарієм (правовим, економічним, організаційним, ресурсним та ін.) і
виваженого його використання .
Зокрема, запропоновано уточнити положення Закону України «Про засади державної
регіональної політики» (термінологічний апарат, пріоритетні завдання держави щодо
забезпечення розвитку територій тощо).

The paper presents results of research of modern facilities and the possible consequences of a legal mechanism for
the state regional policy. In addition, the identified weaknesses of the legal provision that may interfere with the proper
implementation of the state regulation of development of the regions, as well as ways to address them. The author
emphasizes that the question of the organization of effective legal mechanism of regional policy has always stood on the
dire state of all stages. Even with the development and adoption of the recent legal acts for regional development
legislative framework did not become more structured, which requires a mandatory correction. So important and long-
awaited legal instrument is the Law of Ukraine «On the basis of the state regional policy», the preamble of which
contains provisions concerning the basic legal, economic, social, environmental, human and organizational basis for
this policy. In analyzing the content of the Act, it was found that it defines the bases of declarative and some business,
so we consider it necessary to elaborate on their consideration. From the point of view of the legislator, the state’s
regional policy is a system of objectives, activities, resources and concerted action by the central and local executive
authorities, local governments and their officials to ensure a high level of quality of life for people all over Ukraine
taking into account the natural, historical, ecological, economic, geographic, demographic and other characteristics of
the regions, their ethnic and cultural identity. The attention that the development content of «politics» should be
approached systematically. This would include the characteristics of a state policy of regional development as a
focused, complementary, coordinated the activities of government, self-governing and public institutions, aimed at the
elimination of existing and prevention of potential threats, challenges and create conditions for the comprehensive
harmonious development of social component and infrastructure territorial entities middle managers, and eventually
the whole country in general, it is possible in the case of proper provision of relevant public institutions and managerial
tools (legal, economic, organizational, resource, etc.) and suspended its use.In particular, it is proposed to clarify the
provisions of the Law of Ukraine «On the basis of the state regional policy» (terminological apparatus, the priorities of
the state to ensure the development of territories, etc.).
Ключові слова: державна політика правовий механізм регіональний розвиток.
20. Пугач А. М. Сучасні напрями розвитку інноваційного потенціалу аграрного виробництва
Розглянуто досвід США в напрямку розвитку інноваційного потенціалу аграрного
виробництва. Надано характеристику сучасним тенденціям розвитку сільськогоспо-
дарської техніки, складу та якості парку сільськогосподарської техніки. Аграрний
сектор значною мірою визначає стан всієї економіки країни, оскільки він тісно взаємодіє
економічно, ресурсно- і виробничо- з іншими галузями національної економіки. Здійснені в
країні з початку 90-х років минулого сторіччя без попереднього наукового опрацювання
перетворення, зводяться головним чином до переважної лібералізації ринку, спричинили
за собою крах матеріально-технічної бази аграрного виробництва і системних
технологій ведення виробництва, їх примітивізацію, поставили під загрозу існування
головного, невідновлюваного засобу виробництва – землі, без якого функціонування
сільського господарства неможливо. Згідно з ринковими законами, що працюють в
багатьох розвинених країнах світу, доходи, які одержуються в аграрному секторі, в
силу численних природних та інших факторів, значно менше доходів в інших галузях
економіки. З урахуванням цього необхідно обрати раціональні варіанти організаційно-
економічних перетворень в аграрному виробництві, які дозволять в найкоротші
терміни вивести сільське господарство з глибокої кризи з урахуванням його
багатоукладного рівня продуктивних сил, позитивного вітчизняного та світового
досвіду підтримки сільських товаровиробників на основі розвитку інноваційного
потенціалу аграрного виробництва. Таким чином, підвищення технічного рівня
сільськогосподарської техніки, її надійності, економічності, якості виконуваних нею
робіт впливають на врожайність, втрати продукції, на обсяги виробництва
сільськогосподарської продукції та її собівартість. З огляду на поганий стан
технологічної бази і обмежені інвестиційні можливості українських машинобудівних
заводів, слід очікувати, що перехід на широкомасштабне виробництво техніки,
конкурентоспроможної з кращими закордонними аналогами, буде тривалим. Тому
повинні бути застосовані ефективні механізми оптимізації доступу на український
ринок закордонної техніки за номенклатурою, строками служби і обсягами. Визначено
напрями сприяння органами державної влади інноваційному розвитку вітчизняного
сільськогосподарського та автотранспортного машинобудування. Запропоновано
напрями розвитку інноваційного потенціалу аграрного виробництва на основі
підвищення технічного рівня сільського господарства та його переоснащення новою
технікою.

The experience of the United States towards the development of innovative potential of agricultural production.
We characterize modern trends of development of agricultural technology, composition and quality of the park of
agricultural machinery. The agricultural sector largely determines the state of the entire economy of the country, as it
interacts closely economic, resource and production to other sectors of the national economy. Implemented in the
country since the beginning of the 90s of the last century without scientific study of transformation are reduced mainly
to the vast market liberalization led to a collapse of the material and technical base of agricultural production and
system technologies of production, their primitivism, have jeopardized the existence of a principal, non-reducing means
of production – land, without which the functioning of agriculture is impossible. According to market laws, working in
many developed countries, income earned in the agricultural sector, in view of the numerous natural and other factors,
significantly less income in other sectors of the economy. In view of this it is necessary to choose the best options of
organizational and economic changes in the agricultural production, which will reduce the time to bring agriculture
out of a deep crisis because of its multistructure level of productive forces, the positive domestic and international
experience to support rural producers through the development of innovative potential of agricultural production. Thus,
raising the technical level of agricultural technology, its reliability, efficiency, quality of work performed by its impact
on productivity, loss of production, on the volume of agricultural production and its cost. Given the poor state of the
technological base and limited investment opportunities in Ukrainian engineering plants, it is expected that the
transition to large-scale production technology, competitive with the best foreign analogues, will be long. Therefore, to
be applied effective mechanisms to improve access to the Ukrainian market under the nomenclature of foreign
technology, durability and volume. The directions of public authorities to promote innovative development of the
domestic agricultural and motor engineering. The directions of development of innovative potential of agricultural
production by improving the technical level of agriculture and its re-equipment with new equipment.
Ключові слова: інноваційний потенціал аграрна сфера аграрний сектор інноваційний розвиток сільськогосподарські підприємства сільськогосподарська техніка аграрне виробництво сільські території.